Методичний посібник Продовження (ІІ частина ) за "Читанкою" В.Науменко

Частина  ІІ

Урок1                                                           

Тема уроку: Ю.Збанацький. Морська чайка.

Мета уроку:

                     - познайомити дітей з оповіданням Ю.Збанацького «Морська  чайка», вчити відповідати повними реченнями на питання  вчителя, вчити слухати і розуміти тексти українською мовою,

       -   формувати уміння працювати над текстом, збагачувати    словниковий запас дітей;

                   -  розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, зв’язне мовлення   учнів під час висловлювання своїх думок;

                   -  виховувати почуття відповідальності в групі.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

 Наочність та обладнання:  малюнок чайки

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Ми маємо повторити чарівні слова для того, щоб наш урок пройшов добре. Ви нахилите голову і будете повторювати за мною. (Спочатку говорить вчитель, а потім діти.)             Я в школі на уроці,             Зараз я почну вчитися,             Я радію цьому.             Моя увага росте.             Моя пам’ять міцна,             Я хочу вчитися,             Я готовий до роботи.             Працюю. Перевірка  домашнього завдання Актуалізація знань Мовно – логічна вправа Мета: розвиваємо мовний апарат. Для цього   вивчимо скоромовку.  Рано – вранці в середу, Пригнав Прокіп череду.
Установка мети та завдань уроку	- Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. - Як побачити світ не виходячи з дому? Прочитайте  назву розділу. Спробуйте висловити припущення, про що ми читатиме у цьому розділі? Читання статті с. 3 Шифрограма. -          Діти, а тепер спробуємо розшифрувати шифрограму – назву повісті, яку сьогодні читатиме. О  Ь  А  Ч  М  А   Р  А  С   К  К   Й   2  5   7   8  1   12   3   9   4   11  6  10 (Морська чайка) Сьогодні з вами на уроці ми будемо вивчати уривок із повісті Ю. Збанацького «Морська чайка». Що таке повість? Чим повість відрізняється від оповідання? оповідання Повість Невелике за розміром Велика за розміром Небагато подій. героїв Багато подій, героїв Швидко за часом Довготривалі події Запис в зошиті визначення повісті
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Хто з вас може  розповісти про чайку? •         Срібляста чайка невеликими колоніями гніздиться протягом всього узбережжя Чорного моря. Великі колонії розташовані на островах Сиваша. Складання кущика на тему «Чайка». (птах, море,  небо, повітря, риба, пісок, свобода, пір’я, дзьоб, вода) Це цікаво: Читання статті с. 7
Етап перевірки первинного розуміння	1.      «Довідкове бюро»: пундик, кукан. 2.      Читання тексту учнями  по абзацах. Чому так називається повість? 3.      «Проскануйте» текст і складіть анотацію до цього твору. 4.      Вправа «Інтерв’ю»: - Дайте відповіді на питання під текстом. Що означає вислів «їсти, як не в себе»? -          Чого Данька встав удосвіта? -          Які справи були у Даньки? -          Чим радував хлопчик бабусю? гарним апетитом -          Куди пішли і для чого мама з Даньком? -          Про що мріяв хлопчик? -          Ким мріяла стати мама? Чому  у неї це не вийшло? -          Чому Данька дуже хотів, щоб мама була рибачкою? -          Як мама вчила сина плавати? 5.      Робота в парі: Читання тексту в особах 6.      Складання плану тексту. 7.      Розвиток  техніки читання: -          Багаторазове читання із засікою. -          Скільки разів у творі повторюється слово «чайка», форми слова «плавати» -          «Гра у схованки»: учитель починає читати будь  з  якого місця на сторінці, а учні мають  знайти й продовжити разом із вчителем.
Етап інформації про домашнє завдання	Читати, переказувати с. 4-7 *Скласти тест ( 6 питань з 3 варіантами відповідей) за твором.
Етап підбиття підсумків уроку	-          Куди відправив нас Юрій Збанацький у своєму творі? -          Чи схожа розповідь автора з вашим життям улітку? Чим саме? -          Що нового дізналися з уроку?

Урок  2   

Тема уроку: Повість Анатолій Костецький   Наміри героя твору  Суперклей Христофора Тюлькіна, або «Вас викрито – здавайтесь!» (Уривок) с. 7-13

Мета уроку:

·         викликати у дітей інтерес до творчості Анатолія Костецького,

·         виробляти вміння  вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки.
         розвивати уміння оцінювати вчинки персонажів, визначати мотиви їхньої поведінки, розрізняти позитивні і негативні риси характеру; висловлювати своє ставлення до героїв, свої враження від почутого, побаченого; збагачувати  досвід учнів.

·         Розвивати навички виразного читання,  складання плану, вміння переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей на запитання, пам'ять, увагу, вміння орієнтуватися у тексті, логічне мислення, творчі здібності, уяву, фантазію, уміння спілкуватися.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Перевірка  домашнього завдання Вправа «акторська майстерність»: читання діалогів Тестування за складеними учнями тестами Переказ уривків твору. Актуалізація знань Чи важко зробити винахід? так Що потрібно для цього?  Знання, впертість, завзятість, наполегливість, уява, фантазія, не падати духом … Які дії передують винаходу?Спостереження, експерименти,  досліди, випробування.. Які винаходи ви знаєте?
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми прочитаємо уривок з повісті  Анатолія Костецького «Суперклей Христофора Тюлькіна, або «Вас викрито – здавайтесь!»
Етап засвоєння нових знань і способів дії	1.      Читання статті с. 7 Запис у зошиті коротких даних про письменника. Які повісті писав А.Костецький? Чому їх назвали фантастичними? 2.      Робота над твором -          Як ви гадаєте, яке відкриття зробив герой цієї повісті? 1.      Читання повісті  «дощиком» 2.      «Торбинка запитань» -          Хто головний герой повісті? -          Який зошит тримав у таємниці Христофор? -          Що заносив хлопець до цього зошиту? -          Розшифруйте абревіатуру, записану червоним кольором. -          Чому саме так Христофор назвав свій винахід? -          Для чого потрібен  клей Христофору? -          Звідки взялася ключка у хлопця? -          Як хлопці відносилися до неї? -          З чого це видно? По черзі грали, були здивовані поведінкою Бевзя, їх вразила загибель ключки. -          Як Христофор поводив себе за цієї втрати? -          Як він намагався починити ключку? -          Чи вдалося йому це зробити? -          Яку пораду дав Васько? -          Скільки часу експериментував Христофор із клеями? -          Які риси проявив Христофор під час випробувань? -          У чому полягали його експерименти? -          У повісті автор висловлює думку, як приходить успіх до експериментатора. А ви зрозуміли, як це відбувається? -          Як Христофор перевіряв міцність свого клею? -          У чому ще проявилася розвинена уява хлопця? -          Про що мріяв Христофор? -          Які варіанти використання клею можеш запропонувати ти? -          Якій частині твору відповідає малюнок. Прочитай або розкажи цей уривок. 3.      Робота в групах: 1 група: скласти план твору 2 група: порівняйте Даньку і Христофора (Звичайні хлопці, мрійники, фантазери (Данька мріяв . щоб мама була рибачкою, а Христофор мріяв, що будуть склеювати його клеєм, з’їдуться вчені). Але Христофор наполегливий, самостійний, завзятий у своїх діях, а Даньку мама заставила вчитися плавати) 3 група: переказати уривки, які відповідають малюнкам с. 6, с.11) 4 група: скласти анотацію до повісті. Прочитайте цю повість,  і ви дізнаєтеся, … 4.      Вправа «Незакінчене речення» Цей твір дав змогу  замислитися мені над тим, …
Етап інформації про домашнє завдання	Читати, записати план. Переказати один із пунктів плану Записати в зошиті свої ідеї використання суперклею
Етап підбиття підсумків уроку	-          Пригадай повну назву повісті. Хто її автор? -          Чому ця повість є фантастичною? -          Яку б  назву ти  дав цьому уривку повісті? -          Які наміри були у головного героя щодо використання клею? Оцініть свою роботу на уроці: –        Ви працювали недостатньо старанно – руки вгору. –        Ви працювали добре – руки до плечей. –        Ви працювали чудово  – аплодувати.
Етап рефлексії	Скласти сенкан: 1.      Експеримент 2.      Успішний, незвичайний 3.      Доводить, перевіряє, працює 4.      Експеримент вимагає впертості. Фантазії 5.      Дослід

Урок  3  

Тема уроку: Літературна казка  Лариса Письменна  Художні засоби Як зажурився веселий Казкар. С. 13-15

Мета уроку:

·         викликати у дітей інтерес до творчості Лариси Письменної;

·         на основі змісту казки поглиблювати уявлення про етику людських стосунків, визначити повчальний характер казки.

·         Формувати соціокультурну  та комунікативну компетентності, загальнопізнавальні вміння.

·         Виробляти вміння  вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки.

·         Розвивати навички виразного читання,   вміння переказувати,   пам'ять, увагу, вміння орієнтуватися у тексті,уміння спілкуватися.

·         Сприяти вихованню позитивних рис характеру

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Складіть сенкан «Казка» (повчальна, чарівна; вчити, вигадувати, створювати; Казка вчить, як  жити. Фантазія) Перевірка  домашнього завдання ü  Перевірка читання, складеного плану. ü  Переказ один із пунктів плану ü  Які  ідеї використання суперклею ви придумали? Актуалізація знань -          Чим літературна казка відрізняється від народної? -          Як народжується літературна казка? -          Чому казка буває смішною чи сумною?
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми познайомимося із  казкою Лариси Письменної «Як зажурився веселий казкар», яка повідала нам, як народжується казка.
Етап засвоєння нових знань і способів дії	1.      Читання статті с. 13 Запис коротких  відомостей про письменницю . -          Твори яких жанрів написала Лариса Письменна? 2.      Робота над твором 1.      Читання твору  : вправа «Рибки» 2.      Читання твору учнями. 3.      «Торбинка запитань»  с. 15 після твору. 4.      «Гра у схованки»: учитель починає читати будь  з  якого місця на сторінці, а учні мають  знайти й продовжити разом із вчителем. 5.      Вправа «ланцюжок» : склади ланцюжок створення казки. (світить сонце – гарні думки- весела казка – діти весело грають; сварка між дітьми – думки розлетілися – казки немає; небо в хмарах – найкращі думки – сумна казка- діти сумні) 6.      «Художня скарбниця»: епітети, порівняння, метафори. 7.      «Творча сторінка»: -          Які думки обсіли дітей? (Міркування: Я вважаю, що діти зрозуміли, чому Казкар сумний. Їхні сварки викликають сум . Їм треба навчитися дружити.) -          Дайте пораду дітям, як дружити, щоб всім було радісно. (У кожної людини має бути друг. Тільки від тебе самого залежить, чи є в тебе друг. Дружи з миролюбивими людьми. Недарма кажуть:  Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти   Будь цікавим співрозмовником. Частіше посміхайся: приємно спілкуватися з  такою людиною, яка посміхається,  і настрій покращується.) 8.      Робота в групі: 1 група: скласти анотацію на казку 2 група: скласти  тест «так – ні» 3 група: визначити головну думку твору
Етап інформації про домашнє завдання	Читати, переказувати с. 14-15 Скласти план *Напиши кінцівку казки: Що придумали діти, щоб врятувати радість?
Етап підбиття підсумків уроку	-          Від чого залежить створення  гарної веселої казки? -          Яку пораду ви дасте дітям з цієї казки? -          Що важливого ви зрозуміли з цієї казки? -
Етап рефлексії	–        Продовжіть фрази: «Сьогодні на уроці я дізнався… –        Сьогодні на уроці я навчився…. –        Сьогодні на уроці я намагався… –        Найкраще мені вдалося…» Оцініть свою роботу на уроці: –        Ви працювали недостатньо старанно –  сумний смайлик. –        Ви працювали добре – смайлик  без посмішки. –        Ви працювали чудово  – смайлик з посмішкою

Урок  4  

Тема уроку: Юрій Ярмиш   Як Реп’яшок світ побачив С. 16-19

Мета уроку:

·         Розширити знання учнів про творчість Юрія Ярмиша, про казки, створені на основі власної фантазії;

·         Формування вміння виразно читати, визначати персонажів, відчувати гумор, з яким письменник пише про своїх героїв;

·         Навчати самостійно читати, формувати запитання, відповідати на них, доводити свої думки

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Притча про краплю. Подорож крапельки води. В далекому морі жила-була крапелька води. Вона жила так глибоко, що світло не міг пробитися до неї крізь товщу води. Навколо були темрява і холод. Капелька була оточена іншими краплями, такими ж, як вона. Спілкуватися з ними не було ніякого сенсу. Принаймні, так вважала крапелька. Адже через мить їх уже не буде поруч. Капелька була самотньою серед мільйонів однакових крапель. Десь вона чула, що якщо піднятися високо наверх, то там буде новий світ, зовсім не схожий на холодну темряву глибин. Але крапелька не вірила в ці казки, і опускалася все глибше і глибше. Одного разу вона зіткнулася з краплею, яка піднімалася вгору. «Гей, - сказала та, - чому ти занурюєшся все глибше і глибше, хіба ти не знаєш, що нагорі нас чекає новий світ?» «Я не вірю в ці казки», відповіла крапелька. «Це не страшно, просто йди за мною, ти ж нічого не втрачаєш, правда?» Капелька погодилася, і вони стали підніматися вдвох. Шлях нагору був довгим.  Незабаром вони побачили світ.   І в міру того, як вони наближалися до поверхні, захват захоплював її. І ось вода розступилася, і крапелька відчула щось зовсім нове - повітря. Це був зовсім новий світ. Наступної миті крапелька опинилася на гребені хвилі, а ще через секунду - перетворилася на хмарка пари. Це сталося так несподівано, що вона навіть не встигла злякатися.  Вони продовжували підйом, внизу було безкрає море, а зверху - таке ж безкрайнє небо.  Через якийсь час крапелька побачила попереду землю.   Подорож крапельки тривала, вона парила над землею, кожну мить дізнаючись що-небудь нове, почуття подиву, захоплення і радості переповнювали її. Але час йшов, і в один прекрасний день їй набридло розглядати землю з висоти, і вона просто впала вниз, на землю. На дотик земля виявилася зовсім незнайомій, несхожою на повітря або воду. Ненадовго затримавшись на місці і озирнувшись навколо, крапелька покотилася вниз, залишаючи за собою вологий слід. Такий спосіб переміщення здався їй набагато менш приємним, ніж політ, але не менш цікавим. Дуже скоро вона потрапила в річку, це було знайоме, але все ж не так, як раніше. Тепер вода навкруги не була солоною, і рухалася набагато швидше, ніж в глибині моря. З річки крапелька потрапила в річку, а з річки - знову в море. І ось вона знову опинилася там, звідки почалося її подорож. Знову навколо були мільйони крапель, і здавалося, що всі вони однакові. Але тепер крапелька знала, що це не так. Вона пам'ятала, що одна зустріч може відкрити для неї цілий новий світ. До кожної краплі вона ставилася з інтересом і надією. І в кожній краплі вона бачила щось нове, адже двох однакових крапель не існує. -          Чого вчить ця притча? Перевірка  домашнього завдання Актуалізація знань -          Чи любити ви подорожувати? Що саме вас вабить у подорожах?
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми прочитаємо казку Юрія Ярмиша «Як Реп’яшок світ побачив», у якому герой також подорожував, а ось де і яким способом він це зробив, дізнаємося із казки.
Етап засвоєння нових знань і способів дії	1.      Читання статті с. 16 Запис коротких відомостей про  Юрія Ярмиша. -          Що спонукало письменника до написання книжок? 2.      Робота над твором 1.      Читання твору : вправа «Рибка». 2.      Тестування: 1.      Де виріс Реп’яшок? А) Біля стадіону за  школою. Б) на   пустирі за будинком В) біля тролейбусної зупинки                2.  Хто завітав на пустир:               А) Рудий Пес                Б) Смугаста Кішка;                В) Бджолиний рій.                3. Чим вихвалявся Чорний Пес?                 А) Ганявся за м’ячем на футбольному полі;                 Б) наївся смачної каші;                 В) на хвості був великий Реп’ях.               4. Чого сміялися діти на уроці?                  А) В учня на штанах був реп’ях.                 Б) Учень не знав, де живуть  білі ведмеді;                 В) Учень не міг усидіти спокійно за партою.                 5. На якій роботі побував Реп’яшок?                 А) Їздив на машині;                  Б) Підписував папери, сидів на засіданнях;                 В) Майстрував на станках деталі.                 6. Чому  Лопухи, Кропива і гостре Каміння заздрили Реп’яшку?               А) Реп’яшок вмів цікаво розказувати історії;               Б) Подорож Реп’яшка була захоплива , а  з ними такого ніколи не відбудеться.               В) Реп’яшок за час подорожі виріс і став великим Реп’яхом.            3. Читання оповідання вголос учнями            4. «Торбинка запитань»: с. 18            5. Складання плану і переказ за планом            6. Робота в парі: читання в особах (діалог Кропиви і Реп’яшка або діалог Рудого і Чорного псів)            7. Робота в групі:           1 група: Скласти сенкан «Реп’яшок»           2 група: Складіть міркування: «Як реп’яшок побачив світ» - це казка, тому що …»          3 група:        Складіть анотацію до казки.
Етап інформації про домашнє завдання	Читати, переказувати за планом с. 16 – 18 *Поясніть вислів Анатоля Франса: «Інколи один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома.»
Етап підбиття підсумків уроку	-          Чому люди люблять подорожувати? -          Як це відобразив автор у своїй казці? -          Які місця викликали  у вас посмішку? Чого навчив вас урок?

Урок 5   

Тема уроку:  Олександр Зима Точка зору автора  Чари для сміливця С.  15 - 19

Мета уроку:

·         Збагатити коло читання, доповнити знання дітей про українські казки і казкарів твором Олександра Зими;

·         Навчити учнів визначати, на чиєму боці автор, які шляхи він  пропонує для  подолання зла.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Поясніть вислів Іллі Шевельова : «Сміливість – це подолання боягузтва» Чому саме цей афоризм  я використала на початку уроку ? Перевірка  домашнього завдання Переказ  планом с. 16 – 18 *Як ви пояснили вислів Анатоля Франса: «Інколи один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома.» Актуалізація знань -          Що таке сміливість? -          Які  вчинки ви вважаєте сміливими? -          Чи зустрічали ви сміливу людину? -          Оцініть свою сміливість за 5 – бальною системою
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми спробуємо зрозуміти, що таке сміливість і як її виховати у себе. У цьому нам допоможе оповідання Олександра Зими «Чари для сміливця»
Етап засвоєння нових знань і способів дії	1.      Читання статті с. 19 Запис коротких відомостей про автора. -          До чого спонукають казки Олександра Зими? -          Про кого писав письменник? 2.      «Довідкове бюро»: лунь, сага, кушир, ряска, кпини, лепеха, рогоза, пантрувати, терновище. 3.      Читання оповідання учнями. 4.      «Торбинка запитань»:с. 24 Робота в зошиті: Точка зору автора. *Складіть міркування: Я вважаю, що думка автора виражена у думках і почуттях Пелікана, тому що Пелікан ,  як і автор, хвилюється за Очеретянку,  захоплюється її сміливістю, передає почуття прекрасного і великого, які відчув і Пелікан, і сам автор. 5.      Вибіркове читання: -          Прочитайте, як жили птахи в сазі. -          Як залякував Лунь Очеретянку. -          Як очеретянка пояснила, які чари зробили її серце сміливим. -          Прочитайте, що відчув Пелікан, коли зрозумів, що отримав таємницю сміливості. 6.      Робота в групі: -          Складіть продовження казки про те, як Пелікана зустріла зграя. (В природе у пеликанов немного врагов, из-за больших размеров на взрослых птиц отваживаются нападать только крокодилы. За птенцами могут охотиться лисицы, гиены, хищные птицы. ) 7.      Робота в парі: читання діалогу Пелікана і Очеретянки с. 23, с.24 8.      Яка головна думка оповідання? Сміливість дана тому, хто любить своїх ближніх і готовий їх захистити від ворога.
Етап інформації про домашнє завдання	Читання і переказ оповідання с.19 -25 Скласти план
Етап підбиття підсумків уроку	-          Які казки ми прочитали у цьому розділі? -          Командна гра «Ти мені -  я тобі»: Учні кожної команди зачитують одне з речень з прочитаних казок цього розділу, а інші команди мають відгадати, з якої казки цей уривок. -          Чого вони нас навчили? (Дружити, мріяти про подорожі, бути сміливими) -          Що вас вразило в останній казці? -          Які почуття викликали у вас Пелікан, Очеретянка, Лунь?

Урок  6   

Тема уроку: Повість – казка Ірина Жиленко  Новорічна  історія про двері, яких нема, і про  те, як корисно іноді помилятися номером (Уривки)  Точка зору читача с. 25 - 34

Мета уроку:

·         навчальна: ознайомити з творчістю Ірини Жиленко ;

·         розвивальна: розвивати навички виразного та усвідомленого читання повісті, коментування їхнього змісту; сприяти формуванню своєї точки зору;

·         виховна:  цінувати доброту, дружбу.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент «Обміняймось компліментами»(записати в зошит сусіда по парті комплімент йому) Перевірка  домашнього завдання Переказ оповідання за планом. Актуалізація знань Створення асоціативних рядів  Щастя
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми познайомимося із повістю – казкою, яку написала Ірина Жиленко, «Новорічна історія про двері…»
Етап засвоєння нових знань і способів дії	1.      Творчість Ірини Жиленко: Вправа: «Чи віриш ти…» -          Чи віриш ти, що І.Жиленко народилася у роки війни? Так. -          Чи віриш ти, що письменниця працювала вихователькою в дитячому садку? Так. -          Чи віриш ти, що історія, яку сьогодні ми прочитаємо єдина, яку написала І. Жиленко? Ні . написала близько 20 книг. -          Чи віриш ти, що Ірина Жиленко не писала для дітей? Ні. Вона вважала Дитинство – святковою казкою і писала  вірші і повісті для дітей. -          Чи віриш ти, що письменницю нагородили за її твори? Так. Нагороджена  преміями Сосюри і Шевченка Читання с. 25 Запис коротких відомостей про письменницю. -          Що таке повість – казка? -          Які слова Ірини Жиленка можна взяти афоризмом (епіграфом) уроку. (Дитинство – святкова казка.)- запис цього афоризму. 2.      Робота над твором -          Чи є серед нас  чаклуни? Хто вони? Читання І частини повісті «Довідкове бюро» «Торбинка запитань» с. 29 -          Запищіть пояснення, що таке чаклунство, нещастя. (Чаклунство – велике знання і доброта. Нещастя – знання без доброти) -          Поясніть знову тепер, хто такий чаклун? Чи можете ви стати чаклуном? За яких умов? Читання статті про Моцарта. Читання ІІ частини «Довідкове бюро» «Торбинка запитань» с. 31 Запис у зошиті «Моя точка зору» Я вважаю, що Орися так себе поводила через неправильне виховання. Не можна дитину розбещувати подарунками. У неї зникають мрії, а значення того, що маєш занижується. Її наполегливість не вихована  працею, а нервова. Тому Орисину поведінку я засуджую. -          Як вважає автор, яких дітей можна назвати сонечком? -          Чого тато був занепокоєний? -          Як пояснювали батьки поведінку Орисі? -          Як тато повівся, коли Орися захворіла? -          Хто з батьків розбещував Орисю? Всі. -          Які поради ви дали би батькам Орисі у вихованні? Бути вимогливими до Орисі, не розбещувати подарунками, відноситися один до одного з любов’ю, не виділяючи Орисю тощо. -          Що було чарівного у цій повісті, а що могло трапитися в житті? -          Який уривок ілюструє малюнок? Прочитайте. -          Дайте заголовок кожній частині. -          Над чим  змусила задуматися письменниця у ІІ частині твору?
Етап інформації про домашнє завдання	Читання ІІІ частини, переказ,  відповідати на питання після твору. *Скласти міркування: «Чому плакала мама, коли прочитала листа Діду Морозу» Або «Моє ставлення до Орисі змінилося, тому що…»
Етап підбиття підсумків уроку	-          Що таке повість – казка? -          Яку повість ми почали читати сьогодні? -          Чим здивувала вас ця повість? -          Що вам сподобалося в ній? -          Як ви вважаєте,  про що ця повість? Про  те, як Орися врятувала статуетку.

Урок   7

Тема уроку: Віктор Близнець Земля світлячків (Уривок)  Думки героїв твору с. 35 - 42

Мета уроку:

·         коротко ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника,

·         розпочати роботу над твором «Земля  світлячків»;

·         з’ясувати його  ідейно-тематичне спрямування; опрацювати змісту твору;

·         розвивати вміння школярів узагальнювати, робити висно­вки, грамотно висловлювати власні думки, судження, спо­стереження;

·         формувати кругозір, естетичні смаки; прище­плювати почуття любові до краси природи, рідного краю;

·          виховувати повагу до творчості В. Близнеця.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Чому так говорять: перемагає той, хто не дає себе залякати? ( Залякана людини не може думати, не має стратегії дій, що необхідно у боротьбі з ворогом, любов до свого народу додає сміливості. Тож  перемагає той, хто любить свій народ і продумує свої кроки до перемоги! Перевірка  домашнього завдання ·         Переказ ІІІ частини,   відповідь на запитання після твору. *Які міркування склали? «Чому плакала мама, коли прочитала листа Діду Морозу» Або «Моє ставлення до Орисі змінилося, тому що…» Актуалізація знань 1.      «Ребус»: Розв’яжи приклад: світло –ло + малята – ма – та + чо + калач – алач = світлячок 2.      «Асоціативний кущ»: які асоціації виникають, коли чуєте  «світлячок»? світ, літо, вечір, цвірінькання, тиша, жучки, затишок, сон, таємниця, добро… 3.      Це цікаво! У траві, на галявинах, узліссях у тихі теплі ночі загоряються зеленкуваті вогники. Рідко, але можна побачити, як деякі, не найяскравіші вогники, блимаючи, перелітають і падають у траву. Це  світлячки, маленькі руді жучки. Ночами сидять вони й світяться.
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми познайомимося з уривками повісті – казки Віктора Близнеця «Земля світлячків». Напружений динамічний сюжет пригодницької казки «Земля світлячків» занурить вас у вир таємничих, інколи навіть моторошних пригод, загадкових хитросплетінь і перетворень, обгорне чистою і ніжною любов'ю до світу Добра. Вона триматиме в напрузі найнепосидючішого читача і змусить його «проковтнути» написане до останньої сторінки. Усі ми родом зі свого дитинства. Усі ми, нехай то буде в місті чи селі, відкриваємо для себе незбагненно-таємничий світ природи.
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Розповідь про письменника. 1.    Читання статті с. 35 2.    Розповідь учителя: Віктор Близнець – звичайна людина з небесно – променистими очима. Звичайна? Та ні ж бо! Про цього творця скарбів не можна писати буденними словами.  Віктор Близнець умів розмовляти з небом і землею.  Він був чарівником.  Його послав нам Всевишній,  щоб зупинити руку зла і вигукнути всьому людству: «Для чого вбивати живе?» Його творчість  - це диво. А диво зустрінеш не часто. Його твори відкривають звук павутинки, це таємнича машина часу, яка несе у  вирій подій, описаних автором  Ця повість для тебе,  читачу,  не тому,  що вона найкраща.  Зрештою,  у Близнеця важко щось виділяти.  Просто цей  твір був чомусь особливо дорогий для самого автора. Милуйтеся казковим сяйвом,  яке випромінює невідкрита «Земля світлячків».  3. Робота над твором 1.      Читання першого уривку повісті 2.      «Довідкове бюро» 3.      «Торбинка запитань»: -          Назвіть головних героїв повісті. -          Де відбувалися події? Ким були Сиз, Мармусія? -          Чому опис місцевості  такий  неприємний, страшний? Напад ворогів. Знайдіть опис і прочитайте. Густий дим… -          Чому Сиз переживав за корч? Там жили світлячки. -          Чим займалися мирні мешканці землі світлячків?  (Ми так добре жили …) -          Хто напав на землю світлячків? Страшні потвори – печерні приблуди. -          Як вони нападали на землі? Де сила, вони обминають… -          Як виглядала земля Вертутія?  Млинки були поламані… -          Чого боялися печерні заброди? Води. -          Як Хворощ катував свого ворога? -          Який заголовок можна дати цій частині? Розграблена земля, рідний край у згарищі, господарювання печерних заброд… -          Хто такий Варсава? Ми дізнаємося у ІІ частині 4.      Читання ІІ частини 5.      «Довідкове бюро» 6.      «Торбинка запитань»: -          Ким був Варсава? Де він жив? -          Чому стовуси і тривуси зібралися у Варсави? У нього було прохолодно і затишно, усі зібралися на нараду, як врятуватися від потвор. -          Чим Сизові нагадувало підземелля рідний музей? -          Знайдіть опис Варсави. Професор Варсава у  білій мантії…, мав 3 пари окулярів. -          Як виглядала зала, де зібралися мешканці Довгих озер? На стінах горіли… -          Чому Варсава дав слово Сизові і Чублику? Вони рятувалися від потвор і знали їхні слабкі місця. -          Яку першу особливість потвор помітив професор? Боялися води. -          Як  професор відреагував на цю новину? Протер окуляри і сказав: «Ага!» -          Який інший страх визначив професор у розбійників?Живий вогонь світлячка. -          Як відреагував  професор? -          Як професор повідав мешканцям про розумність природи? -          Який художній образ розумної природи створив автор? Кульбабка -           Як професор показав мешканцям , як природа знищує надмірне? -          Чи була його промова мудрою? -          Яку стратегію боротьби з ворогами придумав Варсава? Заманити ворога до кручі, щоб попадали у воду і захищатися від потвор вогниками світлячків -          Знайдіть уривок промови, у якій Варсава висловлює думку, як боротися з надмірно  розселеним ворогом. Все, що виплоджується зайве… -          Який заголовок до цієї частини можете придумати? Нарада  у Варсави. Мудрість професора.
Етап інформації про домашнє завдання	Читати с. 35 – 42, переказувати  промову професора с. 41 *Складіть міркування: Чому в природі нічого надмірного немає? (Природа розумна. Вона склала такі умови, щоб усі рослини і тварини мали своє місце і час для життя. Надмірне розростання чогось веде до знищення інших. Тому в природі все благо розумно продумане.)
Етап підбиття підсумків уроку	«Бліц – турнір»: -          З якими героями казки познайомилися? -          Як вони жили і чим займалися? -          Яке лихо спіткало лісовий народ? -          Чому саме у Варсави зібрався народ? -          Які думки про ворогів висловили герої? -          Як професор довідався, чого бояться вороги? -          Чи була промова Варсави мудрою? -          В чому її мудрість? -          Що в цій повісті казкове? -          Які ознаки казки помітили? -          Скільки професор знімав окулярів?  Які думки він підтверджував  за кожним разом? -          Як події розгортатимуться далі?
Етап рефлексії	Незакінчене речення: -          Мене вразило .. -          Мене зацікавило .. -          Я зрозумів … -          Я відчув …

Урок 8    

Тема уроку: Галина Малик  Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії ( Уривки) с. 42 – 47

Мета уроку:

·         ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменниці,

·         повістю-казкою «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Галини Малик,

·         розвивати вміння учнів виразно читати повість-казку,

·         формулювати і вільно висловлювати свої думки, логічно мислити;

·         сприяти вихованню почуття відповідальності за власні вчинки, дбайливого ставлення до свого життя та життя інших людей.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	1.      Організаційний момент 2.      Перевірка  домашнього завдання 3.      Актуалізація знань     Для чого потрібно читати книги? Перш за все, книги читають, звичайно ж, для отримання знань, знаходження ідей, але можна сказати також і те, що книги формують світогляд, цінності, переконання, особисту філософію і все це, безсумнівно, впливає на рівень життя в цілому. Що дає читання книг? У книгах утримується величезний досвід і знання інших людей, маса ідей. Книги формують світогляд - читаючи правильні книги, людина поступово формує світогляд, розширює і поглиблює погляд на світ, свої переконання. - А чи любите читати ви? Які книги найбільше вам подобаються?
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні разом з вами ми розпочнемо вивчення творчості надзвичайної української письменниці Галини Малик, а також помандруємо сторінками її казкової повісті «Надзвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Тож запишіть тему нашого уроку: Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Повість-казка сучасної дитячої письменниці.      Світ казок не лише цікавий та повчальний, а й чарівний, фантастичний. Правда ж, дуже цікаво спостерігати за сюжетами, у яких живуть тварини або казкові істоти. Кожній людині подобається мріяти та фантазувати, тож казка цікава не тільки дітям, а й дорослим. Можливо, тому наші батьки та бабусі  так люблять розповідати нам казки. Слухаючи їх, ми відразу уявляємо, як сторіччя тому такі самі казки оповідали своїм онукам наші прапрапрабабусі, вкладаючи у них народну мудрість і власну душу… Цікаво, який фантастичний світ показує нам у своїй повісті-казці «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Галина Малик? То що, вирушаємо у подорож країною Недоладією?
Етап засвоєння нових знань і способів дії	1.      Вступне слово вчителя «Галина Малик. Для того щоб писати для дітей, треба просто бути щасливою людиною...»      Народилася Галина Миколаївна 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім'я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині. Дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона добре вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і... не збиралась бути письменницею.       Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам'ятала на все життя. Це сталося у день її народження, коли мама зробила малій Галинці диво-подарунок — збірку «Українські народні казки», яка стала для неї «і букварем, і розвагою, і цілим новим світом».            Писати майбутня письменниця почала ще зі шкільного віку. Потім кинула, та коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки.       Галина Миколаївна не приховує, що свої перші дитячі книжки написала через потребу пояснити якісь прості та важливі істини своїй старшій дочці. Утім, аналогічно — для власних дітей — привели у світ Астрід Ліндгрен свою Пеппі Довгупанчоху, Александр Мілн свого Вінні-Пуха, Мийдодіра створив Корній Чуковський.... І хоча діти Галини Малик уже виросли, вона і дотепер пише «для своїх малих дітей», іронічно додаючи: «По інерції...».   Більшість своїх творів письменниця присвятила дітям. Найвідоміші її твори — це «Подорож Алі в Країну Чудес», «Злочинці з паралельного світу», серія невеликих поетичних збірок для дітей.  2.      Читання статті с. 42 3.      Робота над твором 1.      Читання повісті учителем,  учнями (вголос, а останню частину мовчки) 2.      Бесіда: - Що з описаного могло бути насправді, а що вигадане? -Як ми вперше знайомилися з Алею? -Про яку рису характеру свідчить такий опис дівчинки? Чи подобається вона вам? -Як дівчинка потрапляє у Недоладію? Хто її переніс? -Що незвичайного побачила Аля в Недоладії? - Прочитай уривок, що відповідає малюнку. - Про яких героїв повісті ще йдеться у останній частині? - Про який список з адресами йде мова? -До кого мусить завітати Аля? Для чого, як ти гадаєш? -Яка головна думка повісті? -          Хто з героїв викликає у нас відразу? Хто нам подобається? Чи має значення для характеристики персонажів їх мова? -          Що символізує префікс недо- у власних іменах казки?
Етап перевірки первинного розуміння	·         Складіть міркування: «Країна Недоладія має таку назву, тому що …» ·         Складання плану за казкою: 1.      Негативні звички Алі. 2.      Аля і Недочеревик. 3.     Зустріч Алі із Недоладьком. 4.      Аля вдома. ·         Скласти інформаційне гроно характеристики Алі після повернення з Недоладії.   Аля  завершує справи до кінця       уміє допомагати       безкорислива       охайна       добра Відповіді на запитання за темою «Повісті – казки» с. 47
Етап інформації про домашнє завдання	Виразно чит. ст.. 42 - 47; Від Алиного імені напишіть бабусі листа з країни Недоладії. Розкажіть що ви там побачили та поясніть, чому  дівчинка не приготувала подарунок на її день народження.
Етап підбиття підсумків уроку	Кожен з нас мріє потрапити у казку. Хтось створює її для інших, а хтось просто читає. Та сьогодні ми з вами стали свідками того, як маленька дівчинка, яка ніколи не доводила свої справи до кінця потрапила в казкову країну. На перших сторінках ми відразу знайомимося із дівчинкою, яка ніколи не доводить свої справи до кінця. Вправа: «Квітка побажань»:Тож, що ми можемо їй побажати? Робота в групах: заповнення квітки побажань: учні на пелюстках записують своє побажання, які потім скріплюють у квітку)

Урок 9   

Тема уроку: Науково – художній твір Паола Утевська  Гості з далеких берегів с. 48 - 56

Мета уроку:

·         Формування умінь самостійно усвідомлювати, визначати тему твору та основну думку

·         Ознайомлення з найпростішими жанровими  особливостями оповідань,

·         Розвиток правильного, свідомого, виразного читання вголос  

·         Ознайомлення з складним планом та користування планом для переказу прочитаного.

·         Формування уміння з допомогою вчителя та самостійно виділяти головне в прочитаному тексті; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком,

·         Розвиток умінь запитувати і відповідати на матеріалі прочитаних текстів; ставити запитання до тексту.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Гра «Уяви себе…» Завдання: «Уяви себе вдячним читачем. Тобі необхідно  скласти подяку авторові прочитаної  книги». Перевірка  домашнього завдання 1.      Виразно  прочитай уривок, який тобі сподобався 2.      Перевірка творчого завдання:  Від Алиного імені напишіть бабусі листа з країни Недоладії. Розкажіть що ви там побачили та поясніть, чому  дівчинка не приготувала подарунок на її день народження. Актуалізація знань -          Чому знання не мають меж? -          У яких книжках можна вичитати цікаві наукові факти? -          Як називаються такі твори? Науково – популярними -          Чи замислювалися  ви будь - коли  над тим, як людина придумує той чи інший винахід?
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми починаємо читати твори  з теми «У країні знань», у яких письменники розказують про дивовижні  речі. Ми зрозуміємо, чим відрізняються науково – художні оповідання від інших жанрів. Паола Утевська приготувала для нас одне із таких оповідань.
Етап засвоєння нових знань і способів дії	1.      Спробуйте пояснити, які твори  ми будемо вивчати у розділі «В країні знань» (ключове слово – знань) Читання статті с. 48 -          Про що ми дізнаємося у цьому розділі? 2.      -Пригадайте, що таке повість. -Чим повість відрізняється від оповідання? -Яке  за стилем  може бути мовлення?  Художній, науковий, публіцистичний, розмовний -Як ви думаєте, який твір може бути науково –художнім? Читання статті с. 48 Запис визначення оповідання, науково – художнього твору. 3.      Прочитайте відомості про українську письменницю Паолу Утевську. Зробіть короткий запис про неї. Які оповідання писала Утевська для дітей? Як вона розвинула свій талант письменництва?
Етап перевірки первинного розуміння	1.      Робота над твором  «Гості з далеких берегів» Розгляньте уважно квіти у нашому класі. Як ви гадаєте, звідки вони взялися? У цьому нам допоможе оповідання . 1.      Читання  до слів « … лишиться тоненька гумова плівочка» -          Що тебе здивувало? -          Який ліс побачив Костик на малюнку? -          Прочитайте опис лісу. -          Де живуть деякі рослини з цього лісу в наших краях? -          Назви яких рослин  ти запам’ятав? -          Чому на наших вікнах не ростуть рослини з наших лісів? -          Звідки на наших вікнах взявся фікус? Прочитайте. -          Що можна зробити з фікусу? Як? -          Дайте заголовок цій частині. -          Складіть план цієї частини тексту. Які засоби спілкування у сучасному світі ти знаєш? Як спілкувалися люди у давні часи? Дізнаємося із ІІ частини тексту. 2.      Читанні від слів «Я краще на папері…. До слів ... папірус, пальма, береза… Скрізь дерево допомагає людям у їхньому спілкуванні» -           Що послужило приводом до розмови дідуся з онуком про виникнення писемності і паперу? -          У якій країні  винайшли спосіб передавати свої знання, думки на папері? -          Чому папір має таку назву? -          Як виглядав папір  три тисячі років тому у Єгипті? Як його виготовляли? -           Яка рослина на підвіконні нам нагадує про папірус? -          З чого виготовляли пергамент? -          Чим він був кращий від папірусу? -          Чому на ньому могли писати тільки князі, бояри? -          Як називали листи  у слов’ян?  Чому? -          Дайте заголовок цій частині. -          Складіть план цієї частини. Як виготовляють сучасний папір? 3.      Читання  від слів «І наш сучасний папір…» до кінця. -          Хто, коли і як винайшов спосіб виготовлення сучасного паперу? -          З чого ще виготовляють папір? -          Прочитайте технологію виготовлення на фабриках паперу сьогодні. Дайте заголовок цій частині. Складіть план цієї частини -          Поясніть, чому це оповідання? -          Доведіть, що це художньо – науковий твір. -          Що відображає заголовок: тему чи головну думку? Тему. -          Про яких гостей з далеких берегів розповіла Паола Утевська? -          Для чого вона розказала нам про ці рослини? Уважно придивляйся навколо і визнач, скільки цікавого тебе оточує, дізнайся, звідки воно до нас прийшло. -          Які запитання можна поставити до прочитаного твору? ( Звідки до нас потрапив  фікус? Які рослини використовувала людина замість сучасного паперу? Як виготовляють сучасний папір?) -          Ознайомтеся із складним планом с. 55- 56. -          Пригадайте наш план до кожної частини. Чи не схожий він на складний план у підручнику? Чим саме? -          Переказ тексту за планом підручника.
Етап інформації про домашнє завдання	1.      Вивчити визначення оповідання, науково – художній твір 2.      Читання і переказ за планом с.48 – 55 3.      *Скласти анотацію до твору. 4.      Або скласти міркування на тему «Чому так цікаво читати науково – художні твори?
Етап підбиття підсумків уроку	-          Який розділ почали читати? -          Що таке оповідання? -          Які характерні ознаки науково – художнього твору ви запам’ятали? -          Який твір ми прочитали сьогодні? -          Доведіть, що це науково-художній твір.
Етап рефлексії	Вправа «Уяви себе..» Уявіть себе папером. Складіть подяку людині від  імені паперу. (Дякую тобі, людино, за великий винахід – мене – папір. Тепер я білий, гладкий, блискучий. Скільки всього я почув і побачив на своєму тілі: вірші, поеми, твори, фотографії! Скільки гарних слів я знаю: мама, тато, люблю! Дякую тобі від щирого дерев’яного серця!)

Урок 10    

Тема уроку:  Дива поряд з нами. Робота над твором А.Давидова «Свідки минулих епох»

Мета уроку:

·         Закріплювати вміння учнів вільно висловлювати свою думку, дискутувати, робити висновки з прочитаного;

·         Пробуджувати інтерес до життя рідкісних тварин України;

·         Виховувати почуття дружби, взаємодопомоги, любов до природи, бажання оберігати її.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Проведемо аутотренінг і налаштуємося на урок: Я – учень…. Я ходжу до гімназії № 3 Я все розумію. Я все хочу знати. Додай своє речення для аутотренінгу, яке допоможе тобі впевніше відчувати себе. Перевірка  домашнього завдання -          Переказ за пунктами плану. -          Перевірка складених міркувань Актуалізація знань 1.      5 їйк Вправа «Дешифрувальник» 4 зиі 1 абв 2 ггд 6 лмн 7 опрс 9 цчшщ 0 ьюя 8 туфх 3 еєж   Номер 278311 (Дружба) -          Як ви гадаєте, чому саме це слово я вибрала?
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми прочитаємо оповідання А.Давидова «Свідки минулих епох», у якому йдеться мова про цікаво товариство дітей. Чим займалося це товариство ? дізнаємося з оповідання.
Етап засвоєння нових знань і способів дії	1.      Читання статті с. 56 Запис коротких відомостей про письменника -          Чим твори цього письменника відрізняються від інших творів? -          Які книги для дітей написав  А.Давидов? 2.      Робота над твором. 1.      «Довідкове бюро» 2.      Читання оповідання «дощиком». 3.      Бесіда за прочитаним: -          Чим захоплювалися діти? -          Чи вважаєш ти таке захоплення корисним, цікавим? Доведи свою думку. -          Які якості потрібні, щоб займатися такою справою? Витривалим, спостережливим, впертим,сміливим,  стійким… -          Як пристала до товариства Іра? Чому вона зраділа, потрапивши у таке товариство? -          Ким був батько Петька? Хто такий зоолог?  З чого видно, що він був гарним спеціалістом своєї справи? -          Що таке портрет? -          Чиї портрети словесно створив  автор? -          У який цікавий спосіб він це зробив? Опис через вигляд у люстерко Вибіркове читання: -          Знайдіть опис зовнішності Петька і Славка. Як по – іншому називають такий опис? -          Які результати минулих канікул підбадьорили хлопців? -          Про що мріяли діти, коли їхали  на річку? -          Що здивувало Петька на річці? -          Як пояснив Славко наявність мушель? -          Прочитайте опис місцевості, що зачарувала дітей -          Де сховалася кіногрупа? -          Яку тваринку побачили діти? -          Знайдіть опис хохулі -          Як діяли діти, щоб розгледіти хохулю? -          Чим займалася хохуля7 -          Чому діти бурчали на Петька? Вправа «За чи проти» -          Вибери позицію і поясни її: Діти образилися на Петька, коли той оступився при зйомці  хохулі. (Так, образилися, бо це завадило їм спостерігати далі за твариною. Ні, не образилися. Але трохи розчарувалися. Таке може відбутися з кожним, хто у захопленні займається  справою. Наступного разу треба бути обережнішим! Попереду ще багато відкриттів -  треба тільки бути спостережливим!) Вибери позицію: Хохулю знищували через хутро. Зараз заборонено знищувати  цього звірка.  Він занесений до Червоної книги. Чи правильно це? Учні доводять свою думку методом прес: Я вважаю…  тому що … Наприклад… Отже, я вважаю… Які аргументи ти вважаєш переконливішим? Хтось змінив свою думку? Можете зайняти нову позицію. Робота в групі: 1 група: Знайти і прочитати опис хохулі. 2 група: Що ви дізналися про хохулю? 3 група: Чому зникають хохулі? Складання асоціативного куща «Хохуля» Слабозора, бура, вертлява, схожа на крота, грайлива, маленькі очі, витягнута хоботком мордочка, кігтисті короткі лапи,  лапи з перетинками,  короткий голий хвіст Складання сенкану на тему: «Хохуля» Вертлява, слабозора Грається, плаває, нападає Хохуля – свідок минулих епох Звірок -          Який малюнок до твору створив би ти? -          Уяви себе біля такого озера. Які б почуття пережив би ти? -          Складіть план до твору. -          Доведіть, що це художньо – науковий твір.
Етап інформації про домашнє завдання	Читати, переказувати за складеним планом с. 56 -61 Скласти міркування:  чому  Володимир Іванович сказав : Роботи – непочатий край
Етап підбиття підсумків уроку	-          Чи сподобався вам урок? Чим? -          Ви задоволені своєю роботою? Що тобі вдалося найкраще? -          Добре вчити того, хто хоче все знати! Поаплодуйте собі за добру роботу.
Етап рефлексії	Вправа «Крісло автора» Що спадає тобі на думку щодо прочитаного оповідання? (Твір вчить нас охороняти тварин, особливо тих, що зникають. Ще він вчить мати друзів і займатися улюбленою справою. Дуже добре мати гарних друзів, з якими займатися спільною цікавою справою, подорожувати, дізнаватися багато цікавого, нового. Я мрію про таких друзів!