Методичний посібник. Розробки уроків з українського читання для 4 класу (за підручником В.Науменко)

 Методичний посібник пропонує розробки уроків з українського  читання для 4 класу, складені на основі підручника «Читанка. 4 клас» (автор В.Науменко)  для шкіл з українською мовою навчання. Робота з посібником посприяє формуванню у дітей повноцінної навички читання, ознайомленню учнів з літературою різної тематики і жанрів, формуванню морально-етичних цінностей через художні образи, розвитку творчої літературної діяльності школярів, вихованню у дітей потреби в систематичному читанні.

Розробки  призначені для організації навчальної  діяльності школярів, які навчаться в 4 класі.

Частина І

Урок1    

Тема уроку: Звернення до читача.  Краса! На світі цім краса… За М.Вороніним

Краса, натхнення, радість і таємниця. В. Сухомлинський С. 3-5

Мета уроку:

·          Ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом Василя Сухомлинського,

·         збагачувати знання школярів про природу,

·         формувати національну самосвідомість учнів, їх духовність;

·         формувати мовленнєві вміння ;

·          розвивати увагу, пам'ять, спостережливість;

·           вміння порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити аналогію, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки

·          розвивати творчі здібності, самостійність та навички самоконтролю.

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент ü  Знайомство з підручником ü  Читання звертання до читачів ü  Читання вірша  «Краса!...» За М.Вороним ü  Бесіда: -           З ким порівнюють красу? -          Чому? -          Що для вас є красою? Актуалізація знань ·         Чи доводилось вам чути про Василя Сухомлинського?  Можливо, ви знайомі з деякими його творами? ·         Повідомлення учителя про життєвий шлях та творчу спадщину педагога, письменника Василя Олександровича Сухомлинського.  Василь Олександрович Сухомлинський дуже любив дітей, тому і став педагогом. Це справді людина з полум’яним серцем, видатний педагог сучасності. 35 років свого життя він віддав школі. Сухомлинський – заслужений вчитель України, лауреат Державної премії імені Т.Г.Шевченка. З його ім’ям пов’язані збагачення і піднесення педагогічної науки ХХ століття. Велика, самобутня спадщина вченого з плином часу привертає все більше уваги.     А народився Василь Олександрович Сухомлинський       28 вересня 1918 року в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно-територіальним поділом — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.     Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах. Після встановлення радянської адміністрації в Україні був активістом колгоспного життя у селі, брав участь у керівництві кооперацією та місцевим колгоспом, виступав у пресі як сількор, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням учнів (з деревообробної справи) у семирічній школі.      Мати майбутнього славетного педагога, Оксана Юдівна, теж працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством. Часто зимовими вечорами вона розповідала дітям казки, а пізніше весь час спонукала свого Василька до вчительської роботи, побачивши у нього дар і покликання до професії педагога. Разом з Олександром Омеляновичем вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей — Івана, Сергія та Меланію, які теж стали вчителями. Через усе життя проніс Василь Олександрович любов та повагу до  своєї матусі. Сухомлинський вчив і своїх учнів гарно ставитися до матерів, любити і поважати їх, написавши про це багато оповідань для дітей.     Особливий вплив на маленького Василька мав дід Сухомлинського Омелян. У діда була велика бібліотека. Помираючи, всі свої книжки він віддав Василеві. Ставши дорослим, Василь Олександрович часто згадував, як дід йому багато читав і його заохочував до читання, і ніколи не забував дідові слова: „Хто дітей любить, той добрий чоловік”.
Установка мети	Сьогодні ми познайомимося із оповіданням Краса, натхнення, радість і таємниця. В. Сухомлинського
Етап засвоєння нових знань і способів дії	-          Читання тексту -          Бесіда за оповіданням «Краса, Натхнення, Радість і таємниця»,  Бесіда за фактичним змістом оповідання -          Бесіда за питаннями під текстом -          Як хлопчикові вдалося пізнати таємничий світ Краси, Натхнення, Радості? -     Чому він не зміг відкрити Таємницю?  -   Чому навчає нас це оповідання? -     Чому саме так назване оповідання  ? -     Якою повинна бути людина?
Закріплення  знань	Метод «Прес». 1. Визначте тематику творів. 2. Які висновки можна зробити з прочитаних оповідань? Робота в зошиті з читання Запишіть, у чому хлопець побачив красу, натхнення, радість. Складіть міркування за початком: «Дідусь бачив в лісі Таємницю, тому що… Складіть  у зошиті словник нових слів, які вам зустрілися у текстах
Етап інформації про д/з	Читати, переказувати с. 4-5 *Намалювати ілюстрації до творів В.Сухомлинського.
підбиття підсумків уроку	Інтерактивна вправа «Експрес-інтерв’ю». Уявіть собі, що ви Василь Олександрович Сухомлинський. Спробуйте одним реченням висловити заповіт, побажання, рекомендацію нащадкам.
Етап рефлексії	«Незакінчені речення».  Продовжте речення: Твори В. Сухомлинського нас навчають… Сьогодні я зрозумів, дізнався…

Урок 4    

Тема уроку: Епітети. Ліричний герой. Володимир Самійленко  «Веселиться земля…», Весна. Весняна елегія. С. 12-15

Мета уроку:

·         удосконалювати навички правильного, виразного, свідомого читання;

·         збагачувати словниковий запас учнів;

·         виховувати любов до природи, рідного краю, бажання вивчати традиції та історію свого народу.
Навчальні цілі: 

·         учень знає прізвища українських письменників та їхні твори; 
виявляє в тексті незрозумілі слова, користується виносками; виявляє розуміння цілісного змісту твору; 

·         правильно інтонує кінець речення, регулює темп читання, силу голосу; 
відповідає на питання, про кого, про що йдеться у творі? Що основне хотів сказати письменник? 

·         пояснює зображувальні можливості художнього слова як засобу створення художнього образу; 

·          читає виразно вірш; 

·         уміє висловити елементарні оцінні судження прочитаних творів.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент «Решето»: Пригадайте або  придумайте порівняння до слова(ліс, земля, промінь, сніг, вода, сонце, туман, роса, книга, квіти, заєць, кіт, весна, човник, хвиля, дорога, дівчинка, райдуга, зорі, листок, хмара, дощ, Дніпро,  вечір, калина, берізка, дуб.) Перевірка  домашнього завдання Ø  Самооцінювання вірша Ø  Читання вірша один одному та  оцінювання Ø  Оцінювання в групі. Ø  Виставлення оцінок Ø  Учні, які претендують на 12 балів – показовий виступ перед класом.
Установка мети та завдань уроку	Повідомлення теми уроку -          Хто такий  ліричний герой? -          Які почуття викликає у вас весна? Чому? -          Сьогодні ми  розглянемо вірші Самійленка, які описують почуття автора
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Читання статті про В.Самійленкас.12 Запис теми в зошиті Запис визначення терміну: Ліричний герой — натура творча, духовно багата, прагне захистити суверенність свого «я», неповторність світобачення. Опрацювання вірша «Веселиться земля» 1.      Читання учнями вірша мовчки. 2.      Читання вголос учнями. 3.      Бесіда за питаннями під віршем. 4.      Спробуйте проспівати цей вірш. 5.      Яка головна думка вірша? Показати красу української землі,  виразити почуття захоплення та любові до рідної землі.
Етап перевірки первинного розуміння	Опрацювання віршів «Весна» та «Весняна елегія»: 1.      Читання учнями вірша мовчки. 2.      Читання вголос учнями. 3.      Бесіда за питаннями. Вправа «Творча сторінка» Складіть міркування: В. Самійленко описує прихід весни, тому що …він описує, як зеленіють поля, заспівали птахи, все наповнюється силою,  збуджується. Вправа «Вузлик на пам'ять» Запишіть, що таке сонет. Випишіть слова, які є для вас незрозумілими чи новим, які викликали зацікавленість. Словник: тьохка, палке, лунають, вабить, забарилась, наглумилась, прагнуть, сонет, елегія, втіха. Вправа «Пейзаж» Намалюй ілюстрацію до вірша.
Етап інформації про домашнє завдання	С. 12- 15 виразно читати *Скласти міркування: Я вважаю, що у віршах Самійленка переважають почуття (суму, радості),  тому що …
Етап підбиття підсумків уроку	Порівняйте вірші поета: -          Чим вони схожі? -          Чим відрізняються? -          Як ти відносишся до описаної поетом  пори року? -          Які нові терміни ви запам’ятали? Що вони означають?
Етап рефлексії	Вправа «Асоціація» -          Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте  прізвище Володимира Самійленка? (вірші, весна, радість, пісня, сонет, ліричний герой, Україна…)

Урок  5   

Тема уроку: Настрій автора. Настрій вірша. Звукопис. Ліна Костенко Здивовані квіти. Красива осінь вишиває клени. * (напам’ять) Осінь, ось вона осінь. «Стоять ліси смарагдово- руді…» «Осінній день…» С.  15 - 19

Мета уроку:

·         Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом  Л.Костенко.

·          Удосконалювати навички правильного і виразного інтонаційного читання поетичних творів;

·          розвивати вміння робити висновки;

·          На основі опрацьованих текстів виховувати любов до природи

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Прочитай сполучення слів, утвори прислів’я Начало формы Восени ложка води, а мороз тріщить. Сій вчасно, вродить рясно Восени день блисне, а три кисне. Сонце блищить, а відро болота Поясни їх зміст.Конец формы Перевірка  домашнього завдання ·         Читання віршів Самійленка  виразно. ·         Читання міркувань, складених дома. Актуалізація знань Відгадайте про що піде мова на сьогоднішньому уроці. Там доорює, там сіє,  Трусить яблука в садах.  І малює, як уміє,  На листочках і листках.   — Ну й завзята ж у роботі!  — Так за те вся в позолоті.  (Осінь)  -          Як ти гадаєш, що таке осінні акварелі?
Установка мети   уроку	Ти сьогодні  навчишся захоплюватися і любуватися красою природи, розвиватимеш свою уяву і фантазію, будеш розкривати зміст образних висловів; робитимеш висновки з прочитаного;вдосконалюватимеш навички правильного, виразного читання, будеш старатися бережно і дбайливо ставитися  до природи.
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Сьогодні ти продовжиш гортати цікаві сторінки книги природи. Зазирнемо на осінню сторінку разом з віршами особливо гарними, неповторно-чарівними. Кожне слово в цих поезіях виблискує своєрідним самоцвітом, бо це вірші… Ліни Костенко. У них змальовано не просто природу, а її стан восени. Твоє завдання: навчитися виразно читати ці вірші, побачити красу поетичних висловів, якими відтворено стан природи. 4. Довідка про автора Ліна Василівна Костенко – поетеса, перекладач. Вона – наша сучасниця. Народилась у 1930 році у містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім’ї. Батько Ліни знав дванадцять мов, добре орієнтувався у всіх навчальних предметах і викладав їх у школі. Коли дівчинці минуло шість років, сім’я переїхала до Києва. Тут ще зовсім дитиною застала її війна. «Я писала мало не осколком великої букви, щойно з букваря…» – сказала поетеса про ті тяжкі роки. У Києві Ліна закінчила середню школу, вчилася у Київському педагогічному інституті. У п’ятдесятих роках з відзнакою закінчила Московський літературний інститут ім. О.М.Горького. Писати вірші Л.Костенко почала з дитинства, друкувати – з шістнадцяти років. Багато збірок віршів поетеси вийшло в світ. Для дітей поетеса видала збірку віршів «Бузиновий цар».  А за історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку поезій «Неповторність» письменниці було присуджено Державну премію ім. Т.Г.Шевченка.  Запишіть у зошиті короткі відомості про Л.Костенко.
Етап перевірки первинного розуміння	Робота над віршами «Здивовані квіти», «Красива осінь вишиває клени…», «Осінь, ось вона, осінь» Опрацювання вірша  1.      Читання учнями вірша мовчкиВправа «Рибки» 2.      Читання вголос учнями. 3.      Бесіда за питаннями під віршем. 4.      Аналіз віршів за планом: тема вірша, головна думка,  «Художня скарбниця»: які художні засоби використовуються, знайдіть рими, який прийом звукопису використано 5.      Словничок «Довідкове бюро» 6.      Робота над термінами: настрій автора, звукопис. Людина може радіти, сумувати, боятися, дивуватися, бачити прекрасне в оточуючому світі.   Який настрій може  передавати автор у  творі? (Бадьорий, впевнений, оптимістичний, сумний , тривожний…) Проаналізуйте, який настрій передає Ліна Костенко в своїх віршах. Працюючи над втіленням свого творчого задуму, поет не лише замислюється над тим, які дібрати слова, як їх поєднати, а й враховує їхнє звучання. Адже виразність мови — головна риса художньої творчості. Прозаїк здебільшого звертає увагу лише на інтонацію своєї розповіді, на те, щоб уникнути нагромадження приголосних у словах або між ними. У вірші саме звучання допомагає поетові точніше й виразніше висловити думку. Важливу роль у цьому відіграє інтонація, що виявляє емоційний лад твору, його внутрішню напругу. До засобів звукової організації твору належать також   рима, звукопис. Звукопис У деяких поетичних творах певні звуки створюють потрібний звуковий ефект. Автор ніби малює звуками, викликає у читача зорові та слухові образи. Таке явище має назву звукопис.
Закріплення нових знань і способів дій	Завдання на с. 18, 19 Складіть міркування: «Вірші Ліни Костенко про осінь названо осінніми акварелями, тому що … (поетеса соковито, яскраво розповідає про осінні  зміни, що дозволяє побачити картину осені)
Етап інформації про домашнє завдання	Вивчити вірш Ліни Костенко на пам'ять за вибором
Етап підбиття підсумків уроку	-          Вірші якої поетеси ти прочитав? -          Яку осінь описує поетеса у віршах? -          Якими кольорами і звуками наповнила поетеса свої вірші? -

Урок 6   

Тема уроку: Художній образ. Ігор Калинець Хмара. Дощик. Ліс. Роса. С. 19-22

Мета уроку:

·         Вдосконалювати навчання свідомого виразного читання, формувати вміння аналізувати, узагальнювати. Робити висновки з прочитаного, розширювати світогляд, виховувати любов до художнього слова

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Робота над скоромовкою: Бабин біб розцвів у дощ -  Буде бабі біб у борщ Перевірка  домашнього завдання Читання віршів  напам’ять Зачитування складених дома  міркувань
Установка мети та завдань уроку	Ігор Калинець створив яскраві художні образи  у віршах, які не мають рими. Сьогодні ми прочитаємо декілька таких віршів.
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Знайомство із статтею про Ігоря Калинця. Запис у зошиту коротких даних поета. Робота над віршами за планом: 1.      Виразне читання віршів 2.      Довідкове бюро 7.      «Художня скарбниця»: аналіз віршів : тема вірша, головна думка, які художні засоби використовуються, знайдіть рими 3.      Запитання після кожного вірша.
Етап перевірки первинного розуміння	Знайомство з терміном «білі вірші», «художній образ» Бíлий ві́рш — неримовані вірші; в усьому іншому (розмір, ритм, чергування наголошених і ненаголошених закінчень тощо) мало чим відрізняється від римованих. Знайдіть білі вірші  серед прочитаних. -          Що б ти намалював до кожного вірша? -          Який художній образ створив Калинець у вірші «Ліс»? (він бачить ліс у вигляді півня, який має руде пір’я. яке летить– листя, яке падає,  червоний гребінь – червоні дерева, Зиму він представляє у вигляді коваля) -          В образах письменник створює власний художній світ, близький до реального, але не тотожний йому.  -          У якому вірші ще побачили художній образ? Наведіть приклади. -          Запишіть у зошитах терміни, приклади.
Етап інформації про  д/з	Складіть казку, де герої – назви віршів Калинця. Виразне читання віршів с. 19-22 Зробити малюнок до одного з віршів.
Етап підбиття підсумків уроку	«Незакінчене речення»: -          Сьогодні на уроці я  вчився… -          Я дізнався … -          Найбільш цікаво для мене було …

Урок  7   

Тема уроку: Римування. Наталя Забіла «Ще буйне літо…» «Бродить осінь в лісі синьому…»

Мета уроку:

·         Розвивати читацькі навички учнів, збагачувати словниковий запас дітей.

·         Виховувати спостережливість, любов до природи.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Сіли, діти, всі рівненько, Усміхнулися гарненько, Настрій на урок взяли, Працювати почали. Перевірка  домашнього завдання «Мозковий штурм» ·         Із творчістю якого поета ми познайомились на попередньому уроці?  ·         Що таке художній образ? ·         Що таке білі вірші? ·         Які художні образи тобі запам’яталися у віршах? ·         Яку казку ви склали? ·         Вибери вірші і прочитай його виразно.
Установка мети та завдань уроку	Гра «Про яку пору року?» С_нц_ п_ч_, л_п_а цв_т_, ж_т_ д_ст_г_є. Коли це буває? Та_ сні_, квіт_ лу_, день при_ває. Коли це буває? інСган оплялх, діл ан ічкахр, охвіла єугля. Коли це буває? Голіполя, мокнеземля, дощполиває, листяоблітає. Коли це буває? На сьогоднішньому уроці ви познайомитесь із творами  Наталі Забіли, у яких вона змалювала осінь.
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Читання статті про Н.Забілу і запис у зошиту коротких  відомостей про поетесу. Гра «Рибки»: мовчазне читання вірша «Ще буйне літо…» Читання «ланцюжком» Відповіді на запитання після віршу. «Довідкове бюро»: виписати незнайомі слова. Яка тема та головна думка вірша? «Художні скарби»: Які художні засоби використала поетеса?  (Переносне значення, епітети, метафори) Гра «Рибки»: мовчазне читання вірша « Бродить осінь…» Читання «ланцюжком» Відповіді на запитання. «Довідкове бюро»: виписати незнайомі слова. Яка тема та головна думка вірша? Які художні засоби використала поетеса?  (Художній образ, порівняння, епітети, метафори, звукопис) «Увага! Термін» Що таке римування? Римува́ння — особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними. Гра “Буриме” Це стара літературна гра. Учасники гри повинні написати вірші на задані рими. Тема віршів може бути заздалегідь обумовлена або довільно обрана кожним гравцем. Гра проходить так: усі сідають у коло, на початку обирають рими. Для цього кожен із гравців записує на своєму аркуші два слова, що римуються, і, загорнувши аркуш, передає його по колу сусідові справа. Обмінявшись аркушами, гравець знову записує двоє слів, що римуються, і знову передає по колу. Тепер перед кожним виявляється аркуш з двома несподіваними римами, довільно визначеними товаришами. На ці одержані рими і треба написати вірші. Коли рядки заповнюються, гравці по черзі читають вірші. За кращі вірші колективно визначається від 1 до 3 очок. У цій грі перемагає той, у кого більше літературної винахідливості і дотепності.
Етап інформації про домашнє завдання	Склади міркування: Я вважаю, що Наталя Забіла змалювала осінь, тому що… Виразно читати с. 22-24
Етап підбиття підсумків уроку	Чого вчать вірші Наталі Забіли?

   

Урок 8    

Тема уроку: Діалог у віршах Ганна Чубач  прогулянка з весною. За старою звичкою. Материнська для каштанів. «Весна – художник…»с. 25-28

Мета уроку:

·         Вдосконалювати навички свідомого виразного читання творів;

·         Формувати оцінні судження вчити сприймати змальовані словами образи природи, відчувати образність художнього  слова;

·         Збагачувати словниковий запас учнів;

·         Виховувати бережливе ставлення до природи.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Гра «Римування»:  кожний ряд – команда придумує один для одного слова і добирають рими до них. Виграє та команда, чия рима буде яскравіша, красивіша чи вдаліша. Перевірка  домашнього завдання 1.      Читання віршів Наталі Забіли  виразно – по 2 представника від кожного ряду.( з попереднім вибором у групах) 2.      Продовження міркування: Я вважаю, що Наталя Забіла змалювала осінь, тому що…
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми прочитаємо вірші Ганни Чубач, яку  всі називають  «Журавкою» за назвою її першої збірки. -          Пригадайте твори, які описують красу осіннього пейзажу? Вправа «Асоціація” Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «осінь»? -          Які епітети ви можете дібрати до кожного іменника, який ви дібрали? -          Придумайте до них порівняння. -          Доберіть дієслово у переносному значенні. -          Прочитайте, які образи ми створили. -          Як це робила Ганна Чубач?
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Ця талановита поетеса ще молодою дівчиною була прийнята до спілки письменників України за свій талант ніжно і щиро описувати побачене і відчуте душею. Образи , які вона створила у своїх віршах яскраві. Їх можна легко уявити. У віршах Ганни Чубач ви відчуєте схожість з віршами  таких талановитих  поетів як Тарас  Шевченко і Леся Українка.
Етап перевірки первинного розуміння	Читання статті про поетесу  с. 25 Запис коротких відомостей у зошит. Опрацювання вірша  «Прогулянка з весною». -          За заголовком спробуйте уявити про що це вірш. Вправа «Довідкове бюро»:Вам зустрінуться такі слова та вислови: легіт, спровадила,  мало варта,  плата за борги. Поясніть  їх значення. У зошиті запишіть «Словничок» Вправа «Рибки» - читання вірша мовчки. -          Чи правильні припущення висловлені вами за заголовком? -          Поясніть вибір заголовку. Який заголовок ви могли б придумати до вірша? Вправа «Актор» : виразне читання вірша. Вправа «Пояснялки»: дай відповіді на питання під твором. Вправа «Аналітики»:  робота з епітетами, порівнянням,  метафорами (сніжинка просить, весна  обіймає рукою, весна гуляє), робота над темою та головною думкою вірша) Запис у зошиті: тема: прихід весни, головна думка: не забувати про холодні вітри і сніги навесні, очікування сонячних  днів. Робота в парі: Вправа «Творча сторінка»: складіть діалог між сніжинкою та автором.
Закріплення нових знань і способів дій	Опрацювання вірша  «За старою звичкою». -          Що таке звичка? -          Які бувають звички? -          Які звички можуть бути  у природи? Вправа «Довідкове бюро»: поясніть значення слів та висловів:  берест, рівчак,  гребля,  нетверезий. Дерево з гнучкою деревиною. Вправа «Рибки»: читання вірша мовчки. -          Яку звичку описує поетеса? Вправа «Актор»: виразне читання вірша Вправа «Поясняли»: дай відповіді на питання під твором. Вправа «Аналітики»:  робота з епітетами, порівнянням,  метафорами (Дніпро – нетверезень, у береста руки втомлені, весна котиться, вітри чешуть гриви), робота над темою та головною думкою вірша) -          У якому вірші  Тараса Шевченка описується Дніпро? Чим схожі ці вірші? -          Що означає вираз «за старою звичкою»? -          Прочитайте статтю с. 26.6 – З яким твором Лесі Українки перекликається  вірш Г.Чубач? У чому вони схожі? Чим відрізняються? Опрацювання вірша  «Материнська для каштанів» -          За заголовком  висловіть припущення, що може бути материнським для каштанів? Колискова, любов,  турбота. Вправа «Довідкове бюро»:Вам зустрінуться такі слова та вислови:  карий, заб’єшся, в облозі самоти.  Поясніть  їх значення. У зошиті запишіть «Словничок» Вправа «Рибки» - читання вірша мовчки. -          Чи правильні припущення висловлені вами за заголовком? -          Поясніть вибір заголовку. Який заголовок ви могли б придумати до вірша? Вправа «Актор» : виразне читання вірша. (- Які почуття вам допоможуть правильно вибрати інтонацію при читанні?  Співчуття, захоплення, здивування, радості, смутку) Вправа «Поясняли»: дай відповіді на питання під твором. Вправа «Аналітики»:  робота з епітетами, порівнянням,  метафорами , робота над темою та головною думкою вірша  Робота в парі: Вправа «Творча сторінка»:  Складіть міркування: Я вважаю, що  Ганна Чубач  з любить каштан, тому що … (вона турбується про нього,    захоплюється його красою, дивується ним, радіє  зустрічі з ним. Так поводиться людина, яка любить свого ближнього.) Опрацювання вірша  «весна – художник» -          Який заголовок має наступний вірш? За заголовком спробуйте уявити про що це вірш. Вправа «Довідкове бюро»:Вам зустрінуться такі слова та вислови:  Голосіїв, Старий Печерськ, Низький Поділ, високий стиль. Читання статті с. 28.  Поясніть  їх значення. У зошиті запишіть «Словничок» Вправа «Рибки» - читання вірша мовчки. -          Чи правильні припущення висловлені вами за заголовком? -          Поясніть вибір заголовку.  Вправа «Актор» : виразне читання вірша. Вправа «Поясняли»: дай відповіді на питання під твором. Вправа «Аналітики»:  робота з епітетами, порівнянням,  метафорами , робота над темою та головною думкою вірша) Запис у зошиті: тема  : опис  районів Києва навесні, головна думка:  Київ навесні  найкрасивіший, який можна порівняти з картинами художника. Робота в парі: Вправа «Творча сторінка»:  Складіть діалог між Художником і Весною. (- Чи згодний Ви, художнику, що я використала  ніжні  фарби для змалювання Києва? - Так. Я також бачу навесні Київ  у ніжно – голубих  кольорах. - Весно,  які картини ти намалювала? - Мені приємно побачити  тополі на Старому Печерську, квіти на Поділлі,  парк  у Голосієві. - Художнику, що тебе приємно вразило у моїх картинах? - Твої картини , Весно,  написані високим стилем. Але найприємніше бачити навесні травичку, яка пробивається серед плит.)
Етап інформації про домашнє завдання	*Складіть діалог за віршем «За старою звичкою» ( - Чому у котиків цвіт ніжно – голубий? -          У березні  весна котиться Києвом. -          Чому у береста руки втомлені? -          То вітри чешуть свої гриви і берест втомився  від вітру. -          Що то шумить  під вербами? -          То Дніпро не вгаває хвилями та реве на весь світ.) Виразне читання віршів с. 25 - 28
Етап підбиття підсумків уроку	-          Переглянь прочитані твори і зроби висновок, який настрій переважає у віршах Ганни Чубач?  ( сумний і радісний: вислови у віршах: тривожні роздуми, неспокій мій, мені – іще і в жовтні сумувати, це викликає  радість і журбу) -          Чого навчив вас сьогоднішній урок?

Урок  9   

Тема уроку: Валентин Бичко  Юшка з росою. Осінь*( напам’ять). Веселка. С. 28-32

Мета уроку:

·         Вдосконалювати техніку читання поетичних творів;

·         Формувати читацьку самостійність;

·         Розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане;

·         Виховувати естетичний смак.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Робота над скоромовкою: У діброві  - дуби, Під дубами – гриби, Трава – між грибами, Хмарки – над дубами. Перевірка  домашнього завдання Гра «Хто краще?: конкурс на краще виразне читання вірша. Перечитування складених діалогів за творами Ганни Чубач.
Установка мети та завдань уроку	Відгадайте загадки: ·         Стоїть травинка, висить сльозинка. (Росинка) ·         Дощ пройшов, через ставок Перекинувся місток. Кольорів у ньому сім, Він подобається всім! (Веселка) -          Про які явища природи ми будемо читати? -          Сьогодні ми познайомимося з творчістю Валентина Бичка та його віршами …
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Читання статті про поета с. 28 Запис у зошиті коротких відомостей про поета. Опрацювання  віршів за  планом: 1.      Прочитай заголовок. Як ти гадаєш , про що розповідається у вірші? 2.      Довідкове бюро. 3.      Читання мовчки, вголос. 4.      Відповіді на запитання під віршем. 5.      «Художня скарбниця» : аналіз художніх засобів  твору (порівняння, епітети, метафори, образи) 6.      Які почуття викликає вірш? 7.      Творча сторінка: Складіть міркування: Валентин Бичко назвав свій твір «Юшка з росою, тому що … Складіть діалог з веселкою.
Етап інформації про домашнє завдання	Скласти діалог з веселкою  письмово*. Намалювати ілюстрацію до вірша «Осінь» , вивчити його напам’ять.
Етап підбиття підсумків уроку	-          Які почуття викликали у вас вірші В.Бичка? -          Які бажання вони викликали? ( подорожувати, прогулятися, поїсти…) -          Що нового для вас відкрила творчість Бичка?

Урок  10   

Тема уроку: Дмитро Павличко Зернина. Плесо. Синиця. Яблуко. С. 34- 37

Мета уроку:

·         Удосконалювати навички виразного читання віршованих творів;

·         Розширювати словниковий запас учнів;

·         Розвивати мовлення, уміння аналізувати прочитане, порівнювати твори. Близькі за темою;

·         Виховувати інтерес до пізнання нового.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

Форма проведення: 

Наочність та обладнання: 

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент ·         Поясніть вислів: За добро добром платять. ·         Яку  рису характеру людини відображає цей вислів? Вдячність. ·         Чи пов'язаний цей вислів з темою нашого уроку? Перевірка  домашнього завдання Перевірка складеного  діалогу з веселкою *. Коментування  ілюстрацій до вірша «Осінь» Перевірка  вивчених віршів напам’ять. Актуалізація знань ·         Прослухування пісні Д.Павличка «Два кольори». Згадайте автора  тексту пісні.
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми продовжимо вивчати творчість Д.Павличка. Поринемо у вірші, які нам відкриють красу прозорого плеса, дозволять почути  дзвінку пісню синички, простежимо за думками  автора, ми  спробуємо зрозуміти, які наслідки є у наших необдуманих вчинків.
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Бесіда за творчістю Д.Павличка. Розповідь учителя Народився 28 вересня 1929 р. в селянській родині. Початкову освіту здобув у польській школі в с. Яблунів, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі — в радянській десятирічці.  1953 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету. Завідував відділом поезії редакції журналу «Жовтень» (нині — «Дзвін»). Протягом 1971–1978 pp. Д. Павличко редагував журнал «Всесвіт». Перша збірка поезій «Любов і ненависть» з'явилася у 1953 р. Дмитро Павличко — один з найвизначніших українських перекладачів. Перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької,португальської, їдиш та багатьох слов'янських мов. Завдяки зусиллям Павличка вперше українською мовою з'явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (вид. «Дніпро» 1986 р.). Читання статті с. 34 Відповіді на запитання за фактичним змістом прочитаного та розповіді вчителя. Запис у зошиті коротких відомостей про поета.
Етап перевірки первинного розуміння	Опрацювання віршів «Зернина», «Плесо», «Синиця», «Яблуко». 1.      Читання «Рибки» 2.      Довідкове бюро 3.      Читання вголос «ланцюжком», диктор, конкурс. 4.      Відповіді на запитання. 5.      «Зернина» : знайди спільнокореневі слова, порахуй скільки разів зустрічаються слова: зерно, зернина; прикметники короткої форми,  числівник, слова з переносним значенням, «Плесо»:  метафори, «Яблуко»: порівняй вчинки дітей у віршах «Яблуко» і «Синиця». 6.      Головна думка і тема вірша 7.      «Художня скарбниця» : аналіз художніх засобів  твору (порівняння, епітети, метафори, образи) 8.      Які почуття викликає вірш? 9.      Творча сторінка: -          Склади кластер асоціації, які виникли у автора  у вірші «Зернина»: казки, колосок, сила, решето, мішок зерна, вінок, пісня, веселка,  що було і буде в світі. -          Що ти бачиш у воді на дні за віршем «Плесо»: верткі рибки, зелені водорості, своє відображення, камінці, вода прозора… Складіть вірш. -          «Синиця»: складіть міркування: Я вважаю, що синиця співає про …., тому що … -          «Яблуко»: склади діалог з яблунькою, який відображає історію, яка з нею сталася. Підсумок за віршами за запитаннями с. 37.
Етап інформації про домашнє завдання	Виразне читання віршів с. 34-37 ·         Виконати письмово одне із завдань творчої сторінки за своєю ідеєю і виконати  в зошиті -          (Склади кластер асоціації, які виникли у автора  у вірші «Зернина»: казки, колосок, сила, решето, мішок зерна, вінок, пісня, веселка,  що було і буде в світі. -          Що ти бачиш у воді на дні за віршем «Плесо»: верткі рибки, зелені водорості, своє відображення, камінці, вода прозора… Складіть вірш. -          «Синиця»: складіть міркування: Я вважаю, що синиця співає про …., тому що … -          «Яблуко»: склади діалог з яблунькою, який відображає історію, яка з нею сталася)
Етап підбиття підсумків уроку	-          Які проблеми були підняті автором віршів? -          Які висновки для себе зробили? -          Що сподобалося найбільше?

Урок11     

Тема уроку: Поети – перекладачі  Андрій Малишко  Дощ * (напам’ять)М. Ісаковський  Вишня с. 37 - 39

Мета уроку:

·         Познайомити з поезією А.Малишка, поета А.Малишка як перекладача;

·         Удосконалювати навички виразного читання віршованих творів;

·         Розширювати словниковий запас учнів;

·         Розвивати мовлення, уміння аналізувати прочитане, порівнювати твори. Близькі за темою;

·         Виховувати інтерес до пізнання нового.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент «Де праця, там і пісня» Поясніть вислів. Сьогодні тема уроку пов’язана із цим прислів’ям. Як? Дізнаєтесь пізніше. Перевірка  домашнього завдання ·         Виразне читання віршів с. 34-37 ·         Перевірка  виконання «творчої вправи  в зошиті Актуалізація знань Прослухування пісні «Пісня про рушник»
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми познайомимося з творчістю поета, перекладача, пісенника Андрія Малишка
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Розповідь учителя Біографія Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі, Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла. Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі, Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла... Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в Обухові Київської області в багатодітній сім'ї сільського шевця. З самого дитинства майбутній поет виніс незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні та слова,   Жилося родині  Малишка важко: землі було дві десятини, а сім'я чималенька (одинадцять дітей), тож доводилося господареві і шевцювати, і на заробітки в Таврію ходити. Малий Андрій пособляв чим міг – то ходив заможнішим по господарству помагати, то грав на весіллях на гармонії, бо мав талант до музики. Потяг до творчості в Малишка прокинувся дуже рано і мав своєрідний характер. Мати поета, Ївга, чудово співала (їй поет згодом присвятить вірш "Материнська"). Андрій Самійлович в "Автобіографії" (1959 р.) згадував, що її пісні врізалися в пам'ять на все життя. Тільки ж одне в них не задовольняло хлопця: сумні кінцівки. Не могло його серце миритися з трагічною загибеллю козака, якому чорний ворон очі клює... І тоді Андрій перекомпоновував пісню по-своєму: ні, не вбито козака — поранено, вилікували його добрі люди, та й повернувся він додомоньку. А трохи пізніше почав складати вірші... У 1927 р., закінчивши Обухівську семирічку, Малишко вступає до Київської медичної профшколи, однак уже тоді у юнаковій душі жив потяг до прекрасного, до пісні, до поезії. Дізнавшись про додатковий набір в Інститут народної освіти, майбутній поет вирішив здати екзамени. На диво, здав їх успішно, після чого його зарахували на літературний факультет, де Андрій потрапив під опіку Максима Рильського, який викладав та вів літературну студію. У 1930 р. юнак надрукував перші вірші в журналах "Молодий більшовик" та "Глобус". Закінчивши у 1932 р. Київський Інститут народної освіти, викладає літературу в Овручі, на Житомирщині. З 1934 р. по 1935р. служить у армії, а потім працює у Харкові, як журналіст. Читання статті с. 37. Бесіда за прочитаним. Запис у зошиті коротких відомостей про поета.
Етап перевірки первинного розуміння	Опрацювання віршів А.Малишка «Дощ», «Вишня» 1.      Читання «Рибки» 2.      Довідкове бюро 3.      Читання вголос «ланцюжком», диктор, конкурс. 4.      Відповіді на запитання під віршем. 5.      «Дощ»:До кого звертається автор у вірші? З яким видом народної творчості схожий цей вірш? Закличка Який настрій передає автор? «Вишня»: Який слід після себе має лишити людина? Як людина відноситься до того, що її ім’я ніхто не згадає? Яку справу можна вважати дійсно доброю? Зроблену не заради слави. А від поклику душі. 6.      Головна думка і тема вірша 7.      «Художня скарбниця» : Аналіз художніх засобів  твору (порівняння, епітети, метафори, образи) 8.      Які почуття викликає вірш? 9.      Ознайомтеся із автором цього вірша. Адже А. Малишка його переклав  з російської мови. 10.  Творча сторінка: Чи легко бути перекладачем? Ні. Потрібні не тільки літературний талант, а ще й знання мови, з якої робиться переклад. Спробуй перекласти вірш Сергія Єсеніна Воздух прозрачный и синий, Выйду в цветочные чащи. Путник, в лазурь уходящий, Ты не дойдешь до пустыни. Воздух прозрачный и синий. Лугом пройдешь, как садом, Садом — в цветенье диком, Ты не удержишься взглядом, Чтоб не припасть к гвоздикам. Лугом пройдешь, как садом. (Повітря прозоре і синє, Вийду в квіткову гущавину. Подорожній, в блакить що вирушає, Ти не дійдеш до пустелі. Повітря прозоре і синє.  Лугом пройдеш, як садом, Садом — в цвітінні дикому, Ти не стримаєшся поглядом, Щоб не припасти до гвоздик. Лугом пройдешь, як садом.) -Чи вдалося тобі це зробити із збереженням рими і настрою поета? - Порівняй вірші «Яблунька» та «Вишня»
Етап інформації про д/з	Виразне читання віршів с. 37-39 Спробувати перекласти 4 рядки вірша українською мовою (мати 2 варіанти російський та український) Виразно читати вірші Степана Жупанина с. 40-41
Етап підбиття підсумків уроку	-          Що цікавого ви дізналися про А.Малишка? -          Які почуття у вас виникли, коли ви слухали пісню, читали вірші поета? -          Які висновки зробили? -          Як прислів’я пов’язане із темою нашого уроку?

Урок  12   

Тема уроку: »Прочитай, посміхнись…і задумайся» Жартівливі вірші Грицько Бойко  Хвастунець. Відпочити ніколи. Викрутився. Де Іванко?*(напам’ять за вибором) Іван Світличний Стонога. Безконечник . с.42-47  

Мета уроку:

·         вправляти учнів у читанні гумористичних творів, удосконалювати уміння визначати морально-етичні проблеми, які порушив автор в поетичних гуморесках;

·         розвивати логічне мислення, знакову свідомість;

·         виховувати почуття осуду щодо негативних рис людської вдачі: хвальковитості, самовпевненості, невихованості.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент «Решето»: назви рису характеру, яка найяскравіше відображає твій характер, спробуй назвати таку рису, яка для тебе нетерпима в людях. (Активність,артистичність ,безкорисливість ,благородство .безстрашність ,ввічливість .великодушність .вірність.,уважність ,.витримка ,гостинність,гуманність ,доброзичливість ,сумлінність,.доброта ,дружелюбність,життєлюбність ,дбайливість.,життєрадісність,щирість,комунікабельність,люб'язність, допитливість,спостережливість.наполегливість,ніжність ,товариськість .обов'язковість ,охайність ,оптимізм,правдивість ,працездатність) 2.      Перевірка  домашнього завдання Виразне читання віршів с. 37-41  *Творча скарбничка» : перечитування складених перекладів  віршів Актуалізація знань 1.      Орфоепічне читання (скоромовки) От Кіндрат так Кіндрат – зуб зламав об мармелад. Кричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу. (Чому ці скоромовки викликають у вас усмішку?) 2.      Девіз уроку Добрий сміх не б’є, не мучить Він на світі жити учить. 3.      Читання статті с. 42 «Жартівливі вірші»
Установка мети та завдань уроку	На сьогоднішньому уроці у нас будуть присутні сміх і жарти та веселий настрій. Ми поринемо у веселий світ Г.Бойка та І. Світличного
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Народився Г.Бойко 1923р. в шахтарському краю, на Донбасі. По закінченні сільської семирічки навчався в Оленівській рудниковій школі, а вона була неблизько, щодня кілька кілометрів тупав пішки, а потім ще й під’їжджав поїздом, але жодного разу не пропустив уроків. Одразу після випускного вечора пішов на фронт, пройшов всю війну від рядового до офіцера. А після війни взявся за перо й упевнено і стрімко увійшов у літературу, назавжди підкоривши чисті дитячі душі.
Етап перевірки первинного розуміння	Опрацювання статті «Г.Бойко» -          Самостійне читання -          Відповіді на питання: Чому поет саме дитячий? Які твори він писав? Чи образливі вірші Бойка для дітей?  Робота над віршем «Хвастунець» 1.      Читання вірша вчителем 2.      Обговорення прослуханого, відповіді на запитання під віршем 3.      Самостійне читання 4.      Гра «Губи» (прочитати слова на одному диханні: молодець, хвастунець, дороги, ноги, у тривозі, на дорозі) 5.      Зачитати тільки дієслова. 6.      Краще читання вірша групою. 7.      Скласти прислів’я в групах (прислів’я має відображати головну думку вірша)   Самостійне знайомство з текстом вірша «Сашко» 1.      Читання вірша кращими учнями. 2.       Обговорення прослуханого 3.      Якими справами ти займаєшся на канікулах? Про яку пораду треба пам’ятати? 4.      Читання вірша  ланцюжком, диктор. Робота над віршем  «Викрутився» 1.      «Рибки» 2.      Читання учнями 3.      Обговорення за питаннями 4.      Читання в особах Читання вірша «Де Іванко?» Читання і обговорення вірша «Творча сторінка»: склади історію про дітей, можливо правдиву. Підсумкові питання с. 44 Бібліографічна довідка Іван Світличний «Поезія — свобода серця...» — саме так розпочинається один із сонетів Івана Світличного. Для нього поезія стала тим притулком душі  Іван Світличний народився на Донеччині в селі Половинкине Старобільського району Луганської області 20 вересня 1929 року. Після закінчення середньої школи в 1947 вступив на навчання на українське відділення філологічного факультету Харківського університету. І. Світличний був неординарною особистістю. Ф. Пустова, викладач Донецького національного університету, яка в той час була студенткою Харківського університету, згадує: «Всі ми ставились до Івана з глибокою симпатією та повагою, дехто називав його «свєтлой личностью». Це пов'язувалося не стільки з прізвищем, скільки з тим, що він, як правило, був усміхненим, привітним, випромінював доброзичливість. Людей до себе Іван притягував не тільки ерудицією, а й кришталевою моральною чистотою, щедрістю. На перший погляд здавався м'якою, беззахисною людиною, але в полеміці на морально-етичні, світоглядні питання виявляв твердість». Читання статті с. 45 Робота над віршами «Стонога», «Безконечник» Обговорення віршів за питаннями Підсумкові питання за темою с. 47
Етап інформації про д/з	Вивчити на вибір один із віршів с. 42-43 Г.Бойка
Етап підбиття підсумків уроку	Інтерактивна вправа «Продовж речення» Сьогодні на уроці я дізнався … Сьогодні на уроці я навчився … Сьогодні на уроці я намагався … Найкраще мені вдалося …

Урок 13    

Тема уроку: Пейзаж у прозових творах Михайло Стельмах  Щедрий вечір (уривки з повісті) с. 48-50

Мета уроку:

·         допомогти учням усвідомити красу й силу   слова,

·         викликати інтерес до самостійного читання;

·         розвивати навички виразного читання творів , їх аналізу,

·         висловлення власних думок та вражень від творів;

·         виховувати естетичні почуття, любов до природи й поезії.

  Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Огляд картин Левітана, Шишкіна. ·         Що змальовує художник на полотні? ·         До якого жанру образотворчого мистецтва відноситься цей твір? ·         Які емоції та почуття викликає у вас це живописне полотно? ·         Що допомагає художнику так впливати на глядача? ·         Які поєднання барв у  пейзажі вам подобаються найбільше? Чому?  Чи можна «побачити» пейзаж у літературі? Цю проблему ми спробуємо сьогодні розв’язати. Перевірка  домашнього завдання Читання напам’ять віршів. Актуалізація знань Довідкове бюро: Що таке проза? Що таке пейзаж? Спробуйте дати визначення поняття: пейзаж у прозі. Читання статті с. 48 Виписати визначення: проза, пейзаж.
Установка мети та завдань уроку	Отож, я запрошую вас на стежину милувань красою і пропоную познайомитися з уривком з автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Щедрий вечір» та спробувати уявити собі те, про що буде говориться у творі.
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Бібліографічна довідка  про М. Стельмаха Народився 11травня 1912 року в селі Дяківцях Вінницької області у родині селянина, ветерана російсько-японської війни Панаса Стельмаха. Мати — білоруска,  закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту (першим у селі отримав вищу освіту) і до 1939 вчителював у селах Київщини; 1939 року мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни, артилерист воював у Білорусі, був двічі поранений. З 1944 працював у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» (1942); в 1943 році — в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік». Читання статті Михайло Стельмах. С. 48 Опрацювання твору «Щедрий вечір» Первинне ознайомлення з твором.  - Я почну читати оповідання, а ви уважно слідкуйте, бо хтось буде продовжувати. Зверніть увагу на те,  чому так названий твір.  Ланцюжкове читання.  Довідкове бюро 4. Бесіда після читання твору.  ·         - Який настрій передає цей твір? - Яку пору року описує письменник? -          Діти, що ви уявляли, коли слухали  твір? -          Які образні слова допомогли письменнику  передати цю красу природи? -          Запитання за  текстом. Читання абзацами та бесіда по прочитаному: І абзац -          На що схожі суниці? -          Звідки випадає роса? -          Як зрозуміли слова «весна розминеться з літом»? ІІ абзац: -          Чого дивуються суниці? -          Які пахощі  окутують усіх,  хто ходить по лісу? ІІI абзац: -          Куди відправився автор? У поле. Як ви це зрозуміли? -           Що любить автор? -          Які звуки чує він у полі? ІV абзац: Який образ створив автор для опису світанку – сходу сонця? (Корова на рогах виносить місяць) V абзац: -          Знайди порівняння.  Слова – немов роса, сон – туман, полетить зозуля – загубить голос, сиве колосся – стигле колосся -          Де сховалися останні митті сну автора? У вусі. -          Що він чує скрізь сон? VІ абзац: -          Куди тепер відправилося літо разом з письменником? У село. -          Як автор описує, що все влітку росте? Спинається навшпиньки. Складання плану тексту: 1.      Пахощі лісу 2.      Житній цвіт з волошками 3.      Світанок 4.      Пробудження 5.      Все пнеться навшпиньки   Переказ тексту за планом. Робота в групі *Складіть сенкан за твором «Щедрий вечір» за будь – якою темою (суниці, сонце, жито, сон…) Робота над твором «Літо збігло…» 1.      Читання «рибки» 2.      Довідкове бюро 3.      Читання твору учителем 4.      Читання учнями. 5.      Обговорення прочитаного: -          Який художній образ створив М.Стельмах? -          Яким ви собі уявили вересень? Який він за характером? Невгамовний, дзвінкий, сильний, красунчик. -          З чого це видно? Він прикрасив одяг, все обійшов, наполохав усіх дзвонами, закрутив вітряки. -          Які епітети, порівняння, метафори використав автор? -          Чого чекав хлопець?  Щоб усі прокинулися -          Що розбудило село? Дзвін біля церкви. -          Хто побіг по селу? Школярі. З чого видно, що дітям було нічого надіти? Босоногі. -          Над чим замислився хлопець? Про своє майбутнє, хотів багато читати, вчителювати. -          З чим порівнює свої надії автор? З лебединими крилами, які несуть туди, про що мрієш. -          Чи згоден ти з таким порівнянням? Яке порівняння міг би дібрати ти? Пливти на хмарі, пробиватися крізь дощинки, летіти разом з листям підніматися на «канатах» – промінчиках сонця тощо -          Які надії маєш ти? -          Чим схожі і чим відрізняються твори письменника?
Етап інформації про домашнє завдання	Читати, переказувати близько до тексту с. 48-50
Етап підбиття підсумків уроку	Чи задоволені ви своєю роботою на уроці? - Що вам найбільше сподобалось? - Що було найважчим? -          Дайте відповідь на питання, яке ми поставили на початку уроку: чи можна пейзаж змалювати у творах?
Етап рефлексії	Я думаю, що сьогоднішній урок зачепив ніжні струни вашого дитячого серця і ви збагнули сьогодні, що все, що нас оточує і викликає радість, це і є краса. Наше життя – це також краса, яку треба бачити кожного дня, дорожити нею, цінувати. Головне, щоб ви бачили красу не лише навколо себе, а були самі красиві душею.  Я хочу, щоб яскравим цвітом Природа чарувала вас, Щоб так було не тільки влітку,  А й взимку і негоди час. Я хочу, щоб красу уміли Сприймати серцем люди всі, Щоб цінували й розуміли, І поклонялися красі.

Урок 14   

Тема уроку: Пейзаж у прозових творах Євген Гуцало Концентричні  кола осені (Скорочено). Жайворонкові пісні. С. 51 -55

Мета уроку:

-          допомогти учням пізнати, розкрити й осмислити творчість Є. Гуцала, показати багатогранну творчості митця;

-          розвивати вміння сприймати поетичне слово, аналізувати та оцінювати його зміст;

-          звернути увагу на мовне багатство  твору;

-          розвивати в учнів мислення, аналітичні здібності, мовлення,  

-          виховувати  почуття прекрасного.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Спробуйте дати відповіді на такі питання: Чи бачили ви незвичайне у звичайному? Чому яблуневий садок горить і вдень, і вночі? Де живуть жайворонкові пісні? Якими  гірляндами прикрашають дерева? -          На ці питання ми спробуємо дати відповіді протягом уроку. Перевірка  домашнього завдання -          Переказ оповідань М.Стельмаха. Актуалізація знань Ми з вам побачили  пейзажі в оповіданнях Стельмаха. А як можна зобразити  барвисті відтінки в творі?
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми познайомимося з оповіданнями Євгена гуцала, який дасть відповіді на всі запитання, які у нас виникли. Як побачити  незвичайне у звичайному? Чому яблуневий садок горить і вдень, і вночі? Де живуть жайворонкові пісні? Якими  гірляндами прикрашають дерева?             Як можна зобразити  барвисті відтінки в прозі?
Етап засвоєння нових знань і способів дії	Слово вчителя: Велике щастя для людини  - користуватися благами природи, насолоджуватися ïï красою.  Життя скрiзь прекрасне.  Охороняти лiси, гаï, сади - зелене багатство нашоï краïни закликає нас вiдомий украïнський письменник Євген Гуцало. Народився Є. Гуцало 14 січня 1937р. в   Вінницькій області в родині сільських учителів. Світ дитинства, розтерзаний і водночас незмірно поглиблений великою трагедією війни, становить джерельну основу його творчості. До цього світу знову й знову повертається письменник на різних етапах свого літературного шляху. У 1959р. Є. Гуцало закінчує Ніжинський педінститут, якийсь час працює в редакціях газет,  а згодом повністю зосереджується на професійній літературній роботі. Активно друкуватися почав 1960р., а через два роки вийшла перша збірка оповідань «Люди серед людей» Читання статті с. 51 Запис коротких даних у зошиті.
Етап перевірки первинного розуміння	Опрацювання твору «Концентричні кола осені» І частина с. 51 1.      Довідкове бюро Поясніть термін «концентричні кола». Запишіть  у зошитах. -          Пригадайте вправу «Кола на воді» . Вони мають таку саму структуру – концентричні. Доберіть до слова осінь слова, які асоціюються із цим словом. О – образи С – синє небо І – ілюстрація Н – надзвичайність -          Як ви гадаєте, що автор твору мав на увазі, коли назвав своє оповідання «концентричні кола осені»?  Від  предмета йдуть якісь почуття, які поширюються все далі і далі. 2.      Читання оповідання учнями «дощиком». -          Який пейзаж відтворив автор? Лісовий 3.      Опрацювання твору: -          Яку пору осені зобразив письменник? -          Чий образ є «центром» концентричних кіл осені? Горобина -          Яким був образ горобини на початку твору? -          Знайдіть уривок, прочитайте. -          Яке стало дерево згодом? Прочитайте. -          Як горобина віднеслася до свого вигляду? Сміялася. -          Чому? Вона була святкова, здавалася прикрашена гірляндами. -          Знайдіть опис ягід горобини. -          Яке враження справив на вас цей опис? Чи вдалося письменнику передати своє захоплення? -          Які епітети вжив він, щоб показати нам цю красу? -          Що втішало письменника  і згодом, коли він поїхав з лісу? Йому згадувалося дерево. -          Яку картинку бачив автор у той  момент? Серед віття вільх і беріз  стоїть горобина з яскравими ягодами. -          Чи змогли б ви намалювати цю картину? -          Тож: -          Яке дерево прикрашає святкова гірлянда? -          Чи можна у творі відобразити барвисті відтінки? -          Що незвичайне побачив Євген Гуцало?  Опрацювання твору «Концентричні кола осені»ІІ частина с. 52 1.      Довідкове бюро : обниже(усеять), галактика( всесвіт), грона(гроздья), крислатий(разлапистый), мерехтіти (виблискувати) 2.      Читання твору учнями по абзацах. -          Який пейзаж описує автор? Яблуневий садок. -          Яке дерево описує письменник? Яблуню -          Які почуття викликають у автора яблука в садку? радість -          З чим порівнює автор яблука? З галактикою, з сузір’ями. -          Чим схожі ці два тексти Євгена Гуцала? Кольорами, порівняннями – гірлянди зірки, які виблискують червоним кольором, прикрашаючи дерева; почуттями – захоплення  від краси природи,  картинка – голе дерево, а на ньому «горять» плоди, картинка з деревом у середині осені та на кінець осені) -          Які епітети використав автор, які  створив художні образи? -          Яку картину можна було б намалювати до цього твору? Отже, чого садок горить і вдень, і вночі? -          Перечитайте останній абзац. Про що може розповісти яблуко? (Про те як воно росло, червоніло, набиралося сили, яскравіло серед  інею. Або про те, що мріє, щоб з нього виросла нова яблунька. Або про те, щоб його з’їли красені – снігурі поки воно не зів’яло) Опрацювання твору «Жайворонкові пісні» с. 53 Читання оповідання . Вправа «рибки» Довідкове бюро: байрак, роздолля, привілля небес, пороша, -          Де живуть жайворонкові пісні? -          На що здатна непримітна сіра пташка? Все росте;  пташка оберігає  від вітру, студеної роси, від дощу. -          З чим порівнює автор пісню жайворонка? З перлами, вони чудотворні, наповнені сонцем, радістю, щира пісня. -          Чому пісні жайворонка чудотворні? -          Що відбувається з природою, коли співають жайворонки? Ростуть пшениця, жито, квіти, лугові трави. -          Що віщують пісні жайворонка? Врожай, достаток. -          Які почуття викликає ця пташка у автора? Радість, на душі стає світло, сонячно. -          Прочитайте абзац, який відповідає ілюстрації. -          Які порівняння, епітети вжив письменник для опису квітів? Бузків вогонь, сміються фіалки. Отже, де живуть жайворонкові пісні? Чи побачив ти незвичайне у звичаному? Де саме?
Закріплення нових знань і способів дій	Чи зрозумів ти, що таке Натхнення? Чи відкрилась тобі Таємниця під час читання творів цього розділу? Таємниця у красі кожного куточку природи, у тому, що ми отримуємо радість від цієї краси, відчуваємо потребу у тому, щоб показати цю красу завдяки натхненню у віршах, прозі, малюнках, піснях тощо.
Етап інформації про домашнє завдання	Читати с. 51-54 Переказувати один із творів близько до тексту з використанням порівнянь, художніх образів. Намалювати  ілюстрацію  до одного з творів.
Етап підбиття підсумків уроку	-          Які почуття викликали у вас  твори Є. Гуцала? -          Чи згодні ви із думкою, що можна відобразити відтінки у пейзажі за допомогою барвистої мови? Де ви це побачили? -          Який художній образ вразив вас? Як це можна відтворити у фарбах?

Урок  15   

Тема уроку: Степан Васильченко  В бур’янах (Уривки з повісті) с.56 - 62

Мета уроку:

·         ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії Тараса Шевченка; опрацювати ідейно-художній зміст   твору, визначити його тему й ідею;

·          виховувати любов до батьківщини, патріотизм;

·         розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

План уроку

Етапи уроку	Методи та прийоми реалізації цілей
Актуалізація знань	Організаційний момент Перевірка  домашнього завдання -          Переказ твору Є. Гуцала за вибором. -          Виставка малюнків, коментар намальованого. Актуалізація знань Для того щоб дізнатись, про що ми будемо читати далі, нам треба розшифрувати слово. 1. Вправа «Шифрувальник» [6]  [11] [23] [11] [18] [22] [23] [3] [19]  (Дитинство) 2. Вправа «Асоціації» Доберіть асоціації, які у вас виникають, коли ви чуєте слово «дитинство». -          Яким ви вважаєте своє дитинство? Радісним, безтурботним, щасливим, заможним тощо
Установка мети та завдань уроку	Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ підручника «В країні дитинства», у якому прочитаємо про дитинство відомих українських поетів Тараса Шевченка і лесі Українки
Етап засвоєння нових знань і способів дії	1.      «Мозковий штурм»   -Де народився Т. Шевченко? - Як називалась перша збірка письменника?  - Коли помер Т. Шевченко? - Чи вважаєте ви Т. Шевченка великим Кобзарем української поезії? Доведіть думку. 2.  Розповідь учителя — Тарас Григорович Шевченко — гордість і слава України. Його «Кобзар» — це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті «В бур'янах» Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила злиденно. Їхня хата була чи не найгіршою в селі: кривобока, в дірках, стояла вона край села, як примара. Тарас ріс не зовсім слухняним: то десь заграється, то завіється в полі, а потім із чумаками повертається додому. Та найбільше полюбляв хлопчик слухати сумні розповіді про кріпаччину й панів, про Сибір та страшну солдатчину. Тарас слухав ці невеселі оповіді, а на серці наче камінь лежав: так стискав його жаль. Справжнім святом був прихід кобзаря. Слова про героїчне минуле українського народу змушували хлопчика замислюватися над життям. Ось як описує цей епізод Степан Васильченко: «Тарасові завмирало чогось маленьке серце. А після виступу кобзаря чув він гомін дорослих: «Народ терпить, а як терпець увірветься — хай тоді не просять — і не помилують». Після сходин Тарас грався в гайдамаків: рубав бур'яни лозиною, ніби панам голови стинав. Пізніше Тараса віддали в навчання до дяка. Саме тут хлопчик вперше відчув потяг до малювання й словесної творчості. Цей потяг був непереможний та жагучий: «Хлопцеві мріялась позолочена книжка, у яку він по своїй вподобі вписував би вірші». Але дуже важко бути щасливим у нещасливому світі. Від непосильної праці та злиднів померла мати. Згодом помер і батько. Діти лишилися з мачухою. Тарас був «упертий, правдивий і гарячий», і тому, не захотівши миритися з несправедливими наріканнями мачухи, подався світ за очі. Після цього почалося не життя, а справжня мука. Хлопець був у дяка не лише за школяра, а й за наймита. Тарас ходив завжди голодний, босий і простоволосий узимку й улітку, у полатаній сорочці. Коли випадала хвилина, хлопець забирався в бур'яни й співав про тяжку долю сироти, про несправедливість та злидні, що існують у світі. Повість Степана Васильченка «В бур'янах» глибоко вражає своїм драматизмом. За часів свого дитинства Тарас Шевченко знаходився в нелегкому становищі. Але його доля була долею всього українського народу. Пройде зовсім небагато часу, і колишній дяків наймит, що ховався в бур'янах, підійме свій могутній гнівний голос, і луною розкотиться по світу святе Кобзареве слово. 2.      Читання статей с. 56. 3.       Робота над текстом «В бур’янах» Читання І частини твору -          У якому жанрі вирішив написати початок твору Васильченко? Легенда чи казка. -          У які часи народився Тарас Шевченко? Коли були царі, пани. -          Як відносилися до простих людей у ті часи? Як до рабів -          Як їм жилося? Тяжка праця -          Чому люди тоді були німі? Вони не мали свободи. -          Який заголовок можна дати цій частині? Часи панщини. Читання ІІ частини -          Що таке Україна? -          В чому її краса? -          В чому її смуток? -          Як автор називає Тараса Шевченка? Вогнений поет, легендарний, великий борець. -          Дайте назву цій частині. Читання ІІІ частини -          Де і коли народився Т.Шевченко? -          Як названо Шевченка у цій частині? -          Як автор каже про те, що Тарас Шевченко народився  невільною людиною? -          Дайте заголовок цій частині. ( Народження великого співця ) Читання ІV частини -          Яку роки дитинства описує ця частина? -          Де були батьки, брати й сестри малого Тараса? -          Як він проводив свої дні?Що він там робив? Дива споглядає. Розуму набирається. -          Чого мати скаржилася на малого  Тараса? -          Де блукав Тарас? -          Пригадайте, що робив він у тих бур’янах, на леваді, біля ставка? -          Як автор називає ці прогулянки? Бурлакування, волоцюга, зайде – не вибереться, випорсне, не вхопиш. -          Які порівняння використав автор у цій частині: з чим він порівнює  захід сонця, небо, сонце, як він тікав з дому. -          Про яку історичну особистість згадується у цій частині7 -          Кармелюк – ватажок повстанців на Україні -          Дайте заголовок цій частині.(Бурлукування малого Тараса. Жага до свободи) Читання  V  частини -          Яка пригода трапилася з Тарасом? -          Знайдіть опис родини Тараса. -          У якому вірші Т.Шевченка є схожий опис? Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть, Співають, ідучи, дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх, Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих. -          Чому мама була засмучена, а Катерина заплакана? -          Яка звістка розхвилювала все село? -          Чого зраділа Катря? -          Де був Тарас? -          Хто його підібрав? -          Як вечеряв тарас? Чому? Від вражень, хвилювання ще більше зголоднів. -          Яку історію розказав Тарас про свою подорож? -          Про здібність говорить ця оповідь малого Тараса? -          Яке передбачення долі тараса висловлене у творі? -          Як автор розказує нам, хто такий Кармелюк? -          Чи співпадає оповідь письменника  із спогадами Т.Шевченка у вірші «Садок вишневий коло хати». Доведіть свою думку. -          Дайте заголовок цій частині. Прочитайте утворений план. -          Читання в особах останньої частини. -          Назвіть героїв  твору. -          Який його жанр? -          Яка головна думка повісті?
Етап перевірки первинного розуміння	Тестове опитування 1.  У якого пана був кріпаком батько Шевченка?  А Енгельгардта;                           Б Енгельса; В Енвельгардта;                           Г Ентельгардта. 2.  «Одна неволя панська, друга —...» Продовжте фразу з твору:  А особистісна;                              Б сімейна; В царська;                                    Г армійська. 3.  Чому вночі з 26 на 27 лютого старого стилю в хаті Шевченків блиснув вогник світла? А Помер Григорій Шевченко;  Б народилася сестра Тараса — Катерина;  В святкували визволення з кріпацтва;  Г  народився Тарас Шевченко 4.      Чому одного квітневого вечора родина мала невеселу вечерю?  А Бо не було чого їсти; Б бо пан змушував батьків працювати вночі; В бо Тарас десь дівся; Г бо родина отримала сумна звістку. 5.        Хто допоміг Тарасові дістатися додому? А Кріпаки;                                      Б чумаки; В пан;                                            Г сусідські діти. 6.      Чому мати кепкувала з Тараса?  А Тому що він був замурзаний; Б тому що він хотів подорожувати з чумаками; В тому що він дивно співав; Г  тому що він розповідав надзвичайні історії. 7.       За словами батька, на кого мав бути схожим Тарас у майбутньому? А На Хмельницького;                  Б на Ковпака; В на Кармелюка;                         Г  на Бандеру. 8.      Якого птаха автор порівнює з артистом?  А Півня;                                        Б солов'я;  В папугу;                                      Г  горобця.
Етап інформації про домашнє завдання	Написати твір – мініатюру «Малий Тарас ставився до свободи особливо….» Читати с. 56-62, переказувати уривок
Етап підбиття підсумків уроку	Мікрофон «Що я дізнався на уроці...»